Презентація "Українська художня культура 19 ст"

+1
Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Українська художня культура 19 ст"
Слайд #1
Українська художня культура 19 ст.


Слайд #2
Архітектура
В архітектурі XIX століття на зміну пишноті і розкутості українського бароко прийшов стриманий, академічний стиль класицизму. За будівництвом міст наглядали спеціальні комісії і комітети. Громадські споруди будувалися з урахуванням їх призначення — головною метою архітектора стало не створення зовнішньої привабливості, а внутрішній комфорт (висока стеля, вентиляція, освітлення).


Слайд #3
У цей час активно забудовуються нові міста на півдні України і в Криму 
 Маріуполь, Олександрівськ (Запоріжжя), Катеринослав
(Дніпропетровськ), Миколаїв, Одеса. В Одесі за проектом петербурзького архітектора Тома де Томона в 1809 було споруджено оперний театр.


Слайд #4


Слайд #5
Одночасно відбувалася реконструкція старих міст Слобожанщини і Подніпров'я. Архітектурний стиль Києва визначався відомим архітектором А. Меленським. За його проектом споруджені пам'ятник на Честь повернення Києву магдебурзького права, церква на Аскольдовій могилі, ансамбль Контрактової площі на Подолі, який постраждав від пожежі 1812 року. У 1837—1843 роках за проектом Олександра Беретті побудована будівля Київського університету. Упорядковуються такі міста, як Харків, Полтава.


Слайд #6
У другій половині XIX століття стильова єдність класицизму руйнується. Складна епоха утвердження капіталізму відбилася і в архітектурі: з'являються нові матеріали, нові замовники. Складається напрям, який отримав назву «еклектика» (змішування). У київських фасадах того часу можна побачити і готику, і ренесанс, і романський стиль, багато будівель в «цегельному стилі» (головна прикраса — нештукатурена цегельна кладка).


Слайд #7
Пошук все більшої різноманітності викликав інтерес і до візантійсько-російських традицій. Вони чітко простежуються у будові найбільшого у Києві кафедрального Володимирського собору, який споруджувався понад 20 років (1862—1886) за проектами І. Штрома, П. Спарро, О. Беретті. Участь у розписах собору В. Васнецова, М. Врубеля зробило собор видатним явищем у монументальному образотворчому мистецтві. Першим проектом у власне українському стилі вважають прийнятий в 1903 році проект будівлі Полтавського земства архітектора В. Кричевського. Розписи цієї будівлі виконав художник Васильківський.


Слайд #8
Майстерність і талант українського народу виявилися у створенні палацово-паркових ансамблів. Їх автори, як правило, нам невідомі. Народні майстри створили видатні шедеври архітектурного зодчества: палац Розумовського у Батурині в живописній місцевості над Сеймом, палац Галаґана в Сокирницях на Чернігівщині, до якого прилягає лісопарк площею 600 десятин, парк «Олександрія» на березі Росі в Білій Церкві, знаменита «Софіївка» в Умані, де руками кріпаків, без використання якої-небудь техніки були насипані гори, викопані ставки.


Слайд #9
Парк “Олександрія”


Слайд #10
“Софіївка”


Слайд #11
Тарас Шевченко, як художник, його картини — живопис, акварелі, малюнки, що дійшли до нас з минулого, не менше цінніші й цікавіші, ніж його поезія. Тарас Шевченко, як знаємо з історії його життя, з дитинства мріяв малювати і саме цей талант сприяв повороту долі молодого Шевченка, привернувши  увагу видатних художників того часу до його художніх робіт, які надалі  викупили  з кріпацтва молодого талановитого художника. Тому можна сказати, що саме  художній талант подарував світу Тараса Шевченка як особистість, як поета і як художника. Пропонуємо переглянути  картини поета Тараса Шевченка — видатного українського художника.


Слайд #12


Слайд #13


Слайд #14


Слайд #15


Слайд #16


Слайд #17


Слайд #18


Слайд #19
Дякую за увагу!


Слайд #20
Виконала учениця 10-А класу
Кириченко Дарія