Презентація "Обрядові страви українців"

+3
Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Обрядові страви українців"
Слайд #1
Обрядові страви українців
1.Весільна обрядова їжа.
2.Різдвяні обрядові страви.
3.Масляна.
4.Великодні страви.
5.Страви літніх свят.
6.Страви осінніх свят.


Слайд #2
Весільна обрядова їжа


Слайд #3
У весільній обрядовості хліб був одним з найголовніших атрибутів. Із хлібом ходили старости, хлібом благословляли молодих на подружнє життя, зустрічали й проводжали наречених, ходили до сватів, тощо.


Слайд #4
На весілля виготовляли спеціальний хліб – коровай. Ареал поширення короваю охоплює майже всю Україну.Коровай виготовляли у обох молодих і ділили під час їх дарування. Він мав глибокий символічний зміст: єднання молодих у сім’ю, єднання двох родин, продовження роду, плодючість. Усе, що стосувалося короваю, набувало магічного значення.


Слайд #5
На святковий весільний стіл подавали такі страви: борщ, різні каші, голубці, тушкована капуста, холодець, пиріжки з різною начинкою, смажене та печене м’ясо і ковбаси, печене сало, юшка з риби, тушкована риба…
Пити подавали квас, узвар, сивуху та різні настої і наливки.


Слайд #6
Різдвяні обрядові страви


Слайд #7
Різдвяні свята починалися Святим вечором. Це був останній день Пилипівського посту, тому за звичаєм готували щедрий, але пісний стіл: дванадцять страв з рибою та грибами, борщ, кашу, книші, вареники.


Слайд #8
Ритуальними стравами були кутя з вареної пшениці з медовою ситою, тертим маком, і горіхами та узвар із сухих груш, вишень, яблук, слив. Кутю готували й на переддень Водохрещі, а у деяких районах і на Новий  рік.


Слайд #9
Масляна


Слайд #10
Багатством молочних страв відрізнялася Масляна, або Масниця. Цей тиждень у народі називався Сиропусним, бо м’ясні страви виключалися із раціону. Після цього починався семитижневий Великий піст. У середохресну середу, тобто рівно посередині посту, випікали хрести з тіста, які мали ритуальний характер. Хрести зберігали у посівному зерні, а потім їх під час сівби їли самі, давали худобі, закопували у землю на кутах ниви. Такий синхретизм язичництва і християнства взагалі властивий трудовій обрядовості.


Слайд #11
Великодні страви


Слайд #12
До  Великодня готувалося ще пишніше застілля, ніж на Різдво. Пекли  паски з пшеничного борошна тонкого помолу, фарбували крашанки, писали писанки, робили ковбаси, смажили кров’янку, пекли книші, калачі, хліб. Годилося святити у церкві частину від кожної страви – "щоб господарство велося".


Слайд #13
Літні свята: Маковея та Спаса


Слайд #14
Літні свята не відзначалися великими застіллями і спеціальними ритуальними стравами – очевидно через зайнятість у період косовиці, жнив, городніх робіт. Виняток можуть становити лише петрівські мандрики з сиру – печиво, яке виготовляли для дітей. Наприкінці літа на Маковія і Спаса пекли коржі – шулики, які їли з маком і медом.


Слайд #15
Осінні святкові страви


Слайд #16
Осінні свята проходили під знаком парубочо-дівочих гулянь. Одним з найяскравіших  у цьому ряду було свято Андрія. Дівчата ворожили на балабушках, тісто для яких замішували на воді, принесеній від криниці ротом. Молодь грала з калитою - великим коржем, який підвішували у хаті до сволока. Дослідники слушно виводили назву цього печива від слова "Коляда", пов’язуючи його з символом сонця, зі святом зимового сонцестояння