Презентація "Суспільно-політичні рухи і організації на Житомирщині у другій половині 19 століття"

-2
Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Суспільно-політичні рухи і організації на Житомирщині у другій половині 19 століття"
Слайд #1
Суспільно-політичні рухи і організації на Житомирщині у другій половині 19 століття


Слайд #2
Житомирщина у 19 столітті була тісно пов'язана з російським і польським революційними рухами. Тут діяли масонські ложі, таємні товариства декабристів, польські патріотичні товариства. Житомир був одним з головних центрів повстань 1831 та 1863 років. У другій половині XIX ст. в місті набули поширення народницький, соціал-демократичний рух, та рухи інших спрямувань.


Слайд #3
Масонські ложі
Масонство веде свій родовід з доби Середньовіччя. Ідейну основу масонського світобачення становили принципи всесвітнього братерства, рівності, самопізнання і самовдосконалення людей. В Україні перша масонська організація виникла ще 1742 р. у селі Вишнівці на Волині, але широкого розповсюдження масонство не мало. Перша масонська ложа в Житомирі мала назву «Розвіяний морок». Її заснував у 1787 році лікар Франц Гейнч. До складу цієї організації входило багато представників місцевої аристократії. Серед них губернський маршал Вацлав Ганський, поміщики граф К. Карвицький, І. Михайловський, професор М. Колпачкевич.


Слайд #4
Наприкінці XVIII ст. в Житомирі діяла також жіноча масонська ложа «Схід Житомирський», засновником якої був все той же Ф. Гейнч. Але в 1822 р. царський уряд, відчуваючи з боку масонів потенційну загрозу, видав указ про заборону всіх таємних організацій та гуртків, насамперед масонських лож. Проте це рішення не припинило діяльності масонського руху.


Слайд #5
Товариство об'єднаних слов'ян
У грудні 1823 року в місті Новограді-Волинському було засновано таємну організацію — Товариство об'єднаних слов'ян, яке ставило своїм завданням знищення самодержавства і скасування кріпосного права, визволення слов'ян з-під чужої влади, ліквідація монархічного устрою, примирення між слов'янськими народами.


Слайд #6
Ідеї Товариства було викладено в основному програмному документі — «Катехізисі» (Правила об'єднаних слов'ян). До товариства приймали не лише дворян, серед його членів були дрібні чиновники, рядові солдати і навіть селяни. Один з осередків товариства діяв у Житомирі. Ідеї Товариства об'єднаних слов'ян мали вплив на Кирило-Мефодіївське Братство. У 1825 р. Товариство об'єднаних слов'ян об'єдналося з Південним товариством.


Слайд #7
Патріотичне товариство
Поряд з Товариством об'єднаних слов'ян та Південним товариством, в Правобережній Україні діяв також ряд польських таємних організацій. Одну з них — Національне масонство, заснував 1819 року майор російської армії Валеріан Лукасінський. Проте вже у 1820 р. організація самоліквідувалася, а на її основі утворилось Патріотичне товариство. Воно мало кращу організацію і ставило конкретну політичну помсту — домогтися відродження великої Польщі. Керівником житомирського осередку Патріотичного товариства був губернський предводитель дворянства Петро Мошинський.


Слайд #8
У другій половині XІX ст. - на початку ХХ ст., окрім російських монархічно-консервативних організацій,на Волині діяли осередки партій інших напрямків – “Бунд", “Поалей-Ціон", Польська партія соціалістична (ППС), Російська соціал-демократична робітнича партія (РСДРП), російські есери, РУП-УСДРП, “Спілка", Волинський учнівський союз та громадські організації національностей, які проживали на Волині.


Слайд #9
Дякую за увагу!