Презентація "Київська Русь"

+1
Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Київська Русь"
Слайд #1
Київська Русь
IX-X століття


Слайд #2
Суспільний розвиток Київської Русі у XI-X ст.
Великий князь київський, що зосереджував всю повноту влади (військова, судова, виконавча, законодавча)
Удільні князі
бояри – найзаможніші представники родів
Старші мужі
Військо
Народні маси:
- (селяни-общинники) – наймасовіший склад населення;
- ремісники;
- раби;
Соціальна структура населення:


Слайд #3
Розвиток господарства
Підсічне, орне землеробство
Двопільна система (перелогова) – поділ поля на 2 частини (орна і пасовищна)
Жито – основна культура, бо від нього походить слово “життя”
Господарство мало натуральну форму, де все вироблялося не для продажу, а для власного споживання
Промисли – полювання, рибальство, бортництво


Слайд #4
Князі династії Рюриковичів
Князь Ігорь (912-945рр.)
“Правив вогнем і мечем”


Слайд #5
Князі династії Рюриковичів
914-915рр. – об’єднав навколо Києва 20 світлих князівств
915р. – перший розбив кочових печенігів
943р. – здійснив похід на Закавказзя і як наслідок відкрив торговий шлях на схід
941-944 – здійснив походи на Візантію, які були невдалими, Ігорь втратив багато флоту
Заслуги Ігоря та державні заходи:


Слайд #6
Князі династії Рюриковичів
945р. – Ігорь був убитий древлянами під час полюддя (данина на користь князя і підлеглого населення), м. Іскоростень


Слайд #7
Князі династії Рюриковичів
Прийшла до влади внаслідок повстання древлян у 945р.
Її імення – “свята”, “рівноапостольна”, “хитромудра”.
Княгиня Ольга (945-964рр.)


Слайд #8
Помста древлянам – прямий обов’язок Ольги згідно звичаєвого права. Кровна помста “Зуб за зуб”
Князі династії Рюриковичів


Слайд #9
Реформи княгині Ольги
Перетворила полюддя на данину.
Встановила:
- погости – укріплені місця для збору данини;
- устави – порядок збору данини;
- уроки – розмір збирпння данини.
Установила статути – закони які регулювали владу на місцях.
Поділила податки на князівські і державні.
Князі династії Рюриковичів


Слайд #10
Зовнішня діяльність Ольги
Перетворила м. Вишгород у резиденцію кназів; побудувала перший двоповерховий будинок для прийому іноземних гостей.
У 946р. здійснила візит до Константинополя; це було перше мирне посольство; 100 князів зустрілося з Костянтином Багрянородним, відбулися мирні переговори і була укладена угода вигідна для купців.
Ольга охрестилася і стала другою християнка на Русі.
959-961 – здійснила переговори з Німеччиною, а саме з імператором Отто І про хрещення Русі (Священник Адельберт здійснив місію хрещення Русі, але вона виявилася невдалою)
Князі династії Рюриковичів


Слайд #11
Ольга з дипломатичною місією в Константинополі. Фреска XI ст. у Софійському соборі.
Хрещення Ольги візантійським імператором у Константинополі
Князі династії Рюриковичів


Слайд #12
Святослав (964-972рр.)
Його імення: “князь-воїн”, “запорожець на престолі”, “благородний князь-лицар”
Князі династії Рюриковичів


Слайд #13
Досягнення Святослава:
Приєднав тиверців, улиців та в’ятичів;
965р. – здійснив похід на волзьких болгар;
967р. – здійснив похід на Хозарський Каганат (розбив хозарів, звільнив усіх слов’ян від данини кров’ю) і як наслідок відкрив східним кочівникам шлях на Русь – “тюркський коридор”

«...Нам нікуди дітися, хочемо
ми чи не хочемо — маємо
битися. Так не зганьбимо
ж Землі Руської, а ляжемо
костьми, жертві бо сорому
не імуть".Якщо ж побіжимо —
ганьба нам буде. Так не
побіжимо ж, але станемо
міцно, а я піду поперед вас:
якщо моя голова ляже, то об
своїх самі подбайте...»
Князі династії Рюриковичів


Слайд #14
Заснував першу Руську колонію “Тмутаракань”
967р. – перший похід на Дунайську Болгарію; Святослав придушив повстання болгар проти Візантії.

Візантійці хочуть задобрити князя Святослава й приносять у дар йому золото, від якого він легко відмовився. Тоді мудреці порадили імператорським послам піднести меч, і від нього князь відмовитися не спромігся — надто цінував добру зброю
Князі династії Рюриковичів


Слайд #15
969р. – провів адміністративну реформу управління. Внаслідок неї замінив родоплемінну знать на своїх синів. Це була перша спроба встановити спадкову монархію.
969р. – прагнув перенести столицю Київської Русі на Дунай Переяславець. Кияни йому докоряли і говорили: “Ти шукаєш чужих земель, а свою рідну зневажаєш.
970р. – робить другий похід на Дунайську Болгарію і тут вступає в облогу міста Доростол; Візантійський імператор зраджує Святослава та хоче вбити його, тому підкуплює печенігів, щоб ті вбили князя.
Князі династії Рюриковичів


Слайд #16
Візантійські війська переслідують дружинників князя Святослава під Доростолом. Мініатюра мадридського рукопису Іоанна Скіліци Обговорення мирної угоди між візантійським імператором і князем Святославом. Мініатюра мадридського рукопису Іоанна Скіліци
Князі династії Рюриковичів


Слайд #17
972р. – нерівний бій із печенігами, вбивство Святослава Печенізький хан Куря наказав зробити чашу черепа Святослава і на ній написати :“Чужих бажаючи, свою погубив”
Смерть князя Святослава від печенігів. Мініатюра з літопису
Князі династії Рюриковичів


Слайд #18
Шведи називали Київську Русь країною міст “Гардаріка”
Сиароруська назва міста – “Град”, що означає “укріплення”
Міста стали центрами ремесла і торгівлі. Найважливішим ремеслом тоді було ткацтво і гончарство.

Дерев'яна огорожа і в'їзна вежа граду. Реконструкція
Мешканці східнослов 'янського граду
Міста у Х столітті


Слайд #19
Частини міст:
Хороми – частина міста, де проживала знать (князі, бояри)
Гридниці – великі зали для прийому гостей
Зруби – дерев’яні будинки для міщан та ремісників.
Підкліття – це погріб, нижня частина будинку для зберігання продуктів.

Зруб із двосхильним дахом, прикрашений різьбленням Гридниця
Міста у Х столітті