Презентація "Національно-визвольна війна"

Попередній слайд
Наступний слайд
Завантажити презентацію "Національно-визвольна війна"
Слайд #1
Національно-визвольна війна українського народу під проводом Богдана Хмельницького (1648-1654 рр.)


Слайд #2
Причини війни
“Ординація” 1648 року
Зростання експуатації українського селянства
Посилення національно-релігійного гноблення українського народу
Антиукраїнська політика польських правлячих кіл призвела до загального незадоволення усіх верств українського суспільства. Головною рушійною та керівною силою революції виступило козацтво. Активну участь у боротьбі взяло селянство, міське населення, значна частина української шляхти й православного духовенства.


Слайд #3
Очільник війни
Очолив національно-визвольну війну Богдан Хмельницький (1595-1657). Гетьман Війська Запорозького, полководець і державний діяч. Був освіченою людиною, закінив Львівський єзуїтський колегіум. Знав кілька мов, історію, юриспруденцію, військову справу тощо.


Слайд #4
Перші перемоги
Прибувши на Запоріжжя, Б.Хмельницький, зважаючи на перебування польської залоги у Січі (Микитин Ріг), зупинився на о.Томаківка, де відразу ж розпочав формування збройних сил і встановив в’язки із запорозцями. Заручившись підтримкою останніх, у лютому 1648 року оволодів Січчю і був обраним гетьманом Війська Запорозького. Саме ці події й ознаменували початок Національно-визвольної війни. Її перший етап (лютий 1648- серпень 1657) характеризувався найбільшим розмахом національно-визвольної та соціальної боротьби.


Слайд #5
Початок повстання
Кобзарі та досвідчені козаки з гетьманськими універсалами розійшлися по всій Україні закликати підніматися на боротьбу. Активна організаційна робота проводилася і серед реєстрового козацтва.
Завершилися переговори з Кримським ханством, яке погодилося виступити на боці українців.


Слайд #6
Бойові дії розпочалися у квітні. Маючи у своєму розпоряджені близко 15 тисяч жовнірів, М.Потоцький вирішив завдати удару по табору повстанців. З цією метою він 21 квітня направив суходолом 2 полки реєстровців і жовнірів під проводом сина Стефана, а Дніпром 26 квітня – 4 полки реєстрових козаків і частину драгунів під керівництвом Барабаша і Караїмовича. Обидва загони мали обєднатися біля Кодацької фортеці, рогромити Запорізьку січ і придушити повстання.


Слайд #7
Битва під Жовтими Водами
Дізнавшись про виступи ворожих військ, Богдан Хмельницький оточує 29 квітня противника біля річки Жовті Води. Під час зятяжливих боїв він заручаєтся підтримкою реєстрових козаків. У вирішальному бою 16 травня польське військо було розгромлено. Близько 3 тис. поляків, у т.ч. смертельно поранений С.Потоцький, потрапили у полон.


Слайд #8
Корсунська битва
Дізнавшись про поразку М.Потоцький почав відступати, щоб обєднатися з 6-тисячним військом Я. Вишневецього. Щоб цього не допутити Хмельницький кинувся за ним. 26 травня полки Потоцького потрапили неподалік від Корсуня в пастку. На тил табору всією силою напирали татари, спереду і з боків козаки. У результаті польське військо зазнало нищівної поразки.


Слайд #9
Битва під Пилявцями
Польський уряд прагнув реваншу. Але його не сталося. У битві під Пилявцями (21-23 вересня) поляків зазнала поразки. Було захоплено всю ворожу артилерію. До козаків потрапив також величезний обоз зі значними метеріальними цінностями.


Слайд #10
Перемога у битві під Пилявцями відкрила шлях до визвольного походу на західноукраїнські землі. Повстанці за допомогою місцевого населення здобули Збараж, Вишнівець, Броди і на поч. жовтня підйшли до Львова, який взяли в облогу. Але, небажаючи руйнувати стародавнє місто та отримавши викуп, гетьман зняв облогу й повів свою армію до Замостя.
Річ Посполита стояла на межв катастрофи. Але хмельницький, замість того, щоб довершити її розгром оголосив перемир’я.


Слайд #11


Слайд #12
Створення державної ідеї
Воєнні дії 1648 року змінили й психологію самого Хмельницького. Переосмисливши уроки минулорічної боротьби, гетьман, за словами відомих українських істориків В.Смолія та В.Степанкова, уперше в історії української суспільно-політичної думки сформулював основні принципи національної державної ідеї.


Слайд #13
Збаразька битва
100-тисячна армія Б.хмельницького спільно з 40 тис. татар на чолі з Іслам-Гіреєм на поч. липня оточили велику частину польсько-шляхетського війська під Збаражем і тримала її в облозі півтора місяця. У боях біля міста було знищено чимало поляків, серед шляхти почалася паніка та дезертирство. Непомітним маневром Хмельницький знимає частину війська і рушає до Зборова


Слайд #14
Зборіська битва
Несподіваним ударом гетьман відрізав частину польської армії від головних її сил і 15 серпня 1649 р. завдав їм великих втрат. Наступного дня розпочався генеральний бій, який загрожував неминучою капітуляцією польського короля з усією його армією. Але у вирішальний момент підкуплені татари забажали припинити бій та почати переговори. У результаті 18 серпня 1649 року було підписано зборівський договір.


Слайд #15
Воєнні дії 1652-1653 років
Б.Хмельницький розглядав Білоцерківський договір як можливість для відновлення сил. Далі відбуваються битви під Батогом і Жванцем. Остання принесла гетьманові поразку. Для того, щоб розгромити остаточно поляків потрібна була надійна підтримка ззовні. Цією силою могла стати Московська держава.


Слайд #16
висновок
Важливу ланку еволюції українського суспільства пізнього середньовіччя та початку нової доби становила козацька верства, що позначилося на всіх сторонах його життя: економічному, політичному та соціальному розвитку, етнокультурних процесах. В умовах іноземного панування козацтво виступило захисником українського етносу перед загрозою фізичного знищення і духовної асиміляції. Сформувавшись із представників різних соціальних станів, воно стало виразником загальнонародних інтересів, мало визначальний вплив на становлення національної свідомості українців.


Слайд #17
Дякую за увагу!