Презентація "Природні волокна"

Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Природні волокна"
Слайд #1
Презентація на тему:Природні волокна
Виконала:
Учениця 11ф2 классу
КЗ «Педагогічний ліцей»
Васильєва Марина


Слайд #2
Волокна – довгі гнучкі нитки, які виробляють із природних або синтетичних полімерів і використовують для виготовлення пряжі та текстильних виробів


Слайд #3


Слайд #4


Слайд #5

Рослинними- називають волокна утворені  у стеблах, листі (льону, коноплі), у насінні (бавовнику) рослин. Їхня основа – целюлоза. Рослинні волокна мають хороші механічні властивості.


Слайд #6

Тваринними- волокнами є білкові полімери (вовна, шовкові нитки – виділення тутового шовкопряда). Вовняне волокно високоеластичне, має високі теплоізоляційні властивості, шовкове – характерний блиск і міцність.


Слайд #7


Слайд #8

Мінеральне волокно – азбестове. Із нього виготовляють фільти, брезент, тканини для захисного одягу, шифер, спеціальні папір і картон, тепло- та ізоляційні покриття.


Слайд #9

Бавовна


Слайд #10
Баво́вна (англ. cotton)  — текстильне волокно рослинного походження. Волокно являє собою волоски на насінинах бавовника — кущоподібної рослини роду Gossypium
Переваги
М'якість
Хороша поглинаюча здатність в теплу пору
Легкість фарбування
Здоровий, натуральний матеріал
Не шкідливе для здоров'я
Недоліки
Легко мнеться
Має тенденцію до усадки
Жовтіє на світлі


Слайд #11

Для бавовни характерні відносно висока міцність, хімічна стійкість (волокно довгий час не руйнується під впливом води і світла), теплостійкість (130–140 °C), середня гігроскопічність (18-20%) і мала частка пружної деформації, внаслідок чого вироби з бавовни сильно мнуться. Стійкість бавовни до стирання невелика.
На одній і тій самій насінині бавовника волокна мають різну довжину і властивості.[6] Довжина волокон бавовни різна — від 10,3 до 60 мм.[7] Бавовняне волокно тонке ,але дуже міцне (витримує навантаження 4,5-5г).[7] Воно дешеве, добре фарбується.[7]
У волокна існує певне співвідношення між зовнішнім виглядом і його віком. На цьому засновано методи визначення зрілості бавовняного волокна шляхом мікроскопі


Слайд #12

Льон


Слайд #13

Латинська назва usitatissimum в перекладі означає «найкорисніший». Українська назва довгунець вказує на довгі волокна, які видобувають зі стебел і використовують для прядіння ниток. Олійні сорти відрізняються короткими волокнами, не придатними для розчісування і прядіння, тому їх називають льон-кучерявець або льон-кудрявець.
Насіння містить слизові речовини (близько 12%), пектин, жирну олію (30-40%), складену з гліцеридів ліноловатої (35—40%), ліноленової (25—35%), олеїнової (15-20%), пальмітинової та стеаринової кислот, ціаногеновий глікозид лінамарин (1.5%), ензим лінамаразу, протеїни (< 20-25%), цукри, каротин тощо.


Слайд #14


Слайд #15

Вовна


Слайд #16

Вовняні волокна, по суті, складаються з білка типу кератину і мають властиву лускату поверхню. Вони еластичні, дуже гігроскопічні (поглинають вологу з повітря) і, як правило, мають помітні властивості звалюватися. Вовна важко займається,але обвуглюючись, виділяє запах, подібний до запаху паленого рога.
Виробляється з вовни домашньої вівці. Пряжа буває різної якості, але в порівнянні з іншими видами пряжі від домашніх тварин, її характеристики більш однорідні. Для пряжі з вовни домашньої вівці дуже важливим скоріше є не походження, а обробка. Овець стрижуть у чітко визначений сезон, потім, вовну миють, очищають від сторонніх тіл, фарбують і прядуть. В усіх цих процесах є свої особливості, які додають вовняній пряжі різних якісних характеристик. Вовняна пряжа легкіша, ніж рослинна й еластичніша, вона краще утримує тепло. Не так швидко намокає у вологому середовищі, як бавовна, проте менш міцна. До недоліків вовняної пряжі можна віднести її звалюваність й утворення на ній скочувань при терті. Причому, чим слабкіше скручена пряжа, тим сильніше виявляються ці недоліки.


Слайд #17
Види вовни:
Мериносова вовна (з тонкорунних мериносових овець)
Мохер (одержують з вовни ангорської кози)
Ангора (від ангорських кролів)
Верблюжа вовна (з двогорбого верблюда (бактріана) )
Кашемір (  з підшерстя Кашмірської кози)
Лама й альпака (Альпака – це родич лами, але його вовна цінується дорожче)
Вікунья (Вовна верблюда вікунья, найтонша у світі вовну)
Ківіут (одержують її з підшерстя мускусного бика(вівцебика))


Слайд #18

Шовк


Слайд #19
Виробництво шовку
Натуральний шовк отримують так: коли гусениці шовковичного шовкопряда приходить час перетворюватися на лялечку, щоб потім стати метеликом, вона випускає з себе тоненьку нитку, прикріплює її до сухої гілочки і сплітає собі з цієї нитки гніздо — кокон.[2] Ось з цих найтонших ниточок і роблять шовк.
Шовкові коконні нитки складаються з двох шовковинок, склеєних між собою особливою речовиною — серицином.[2] В коконі нитки укладені в 40-45 шарів, довжина їх досягає 700 - 800 м.[2] Якщо дати лялечці перетворитися в метелика і вийти з кокона, в шовкових оболонках з'являться дірочки.[2] Такі кокони дуже важко розмотувати. Тому лялечку умертвляють, обробляючи кокони гарячим повітрям, а після цього, щоб вони не гнили, сушать.[2] Так як шовкова нитка дуже тонка (середня товщина її 25-30 мк), при розмотуванні з'єднують нитки декількох коконів (від 3 до 10).[2] При цьому нитки міцно склеюються серицином. Таку нитку називають шовком-сирцем.


Слайд #20

Шовкопряд за своє життя дає тільки один кокон — 0,5 г шовкової нитки 700 м довжиною
Шовк — єдина тканина, в якій не живуть комахи.