Презентація "Дунайський біосферний заповідник України"

-3
Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Дунайський біосферний заповідник України"
Слайд #1


Дунайський біосферний заповідник України


Слайд #2
Дунайський біосферний заповідник — самостійна природоохоронна та
науково-дослідна установа. Розташований на крайньому південному заході
України, на території Кілійського району Одеської області.


Слайд #3
Адміністративна структура та відомча приналежність
Заповідник має службу охорони природи, науковий та еколого-просвітний підрозділи, господарчу частину та, частково, службу самофінансування, які управляються адміністрацією. Заповідник підпорядкований Національній академії наук України.


Слайд #4
Історія створення
Дунайський біосферний заповідник почав своє існування як філія Чорноморського заповідника в 1976 році.
В 1981 році на базі Дунайської філії Чорноморського заповідника було створено заповідник "Дунайські плавні".
Дунайський біосферний заповідник створений Указом Президента України в 1998 році на базі природного заповідника "Дунайські плавні"


Слайд #5
Територія
Загальна площа дельти Дунаю складає біля 5640 км2, в тому числі 1200 км2 припадає на українську частину. Дунайский біосферний заповідник, площею 46402,9 га, займає її приморську зону.


Слайд #6
Зони біосферного заповідника
Вторинна (морська) дельта Кілійського рукава Дунаю (нижче м. Вилкове) - заповідна, буферна зони та зона антропогенних ландшафтів;
Жебріянська гряда - зона антропогенних ландшафтів;
Стенцівсько-Жебріянські плавні - зона регульованного заповідного режиму;
Русловий острів Єрмаков - буферна зона та зона антропогенних ландшафтів;
Територія прилеглого недіючого рибного господарства - зона антропогенних ландшафтів.


Слайд #7
Клімат
Клімат заповідника помірно континентальний з відносно короткою і теплою зимою та тривалим жарким літом. Середньомісячна температура липня становить 23°С з абсолютним максимумом в 39°С. Середньомісячна температура січня коливається від -1°С до -5°С. Річна амплітуда середньодобових температур сягає 41,5°С, а абсолютна - 70°С.
Тривалість сонячної радіації перевищує 2300 год./рік. Безморозний період триває до 200 діб, вегетаційний - до 235-245 днів.
Річна сума опадів коливається в діапазоні від 300 до 700 мм, і в середньому становить близько 400 мм. Випаровуванність звичайно в два рази перевищує кількість опадів і становить біля 800 мм/рік.
Середньорічна температура води в дунайських руслах складає 12,7°С. Річкові води найбільш прогріті в липні-серпні, коли їх температура в середньому становить 24,1°С з максимумом в 27,6°С.


Слайд #8
Рельєф
Рельєф заповідника рівнинний, поверхня майже горизонтальна з невеликим підвищенням в північній частині. Найбільш високими природними елементами території є піщані дюни Жебріянської гряди, приморські та прируслові гряди. За останні десятиріччя в результаті складування ґрунту від інтенсивних днопоглиблювальних робіт в півничній частині дельти в районі порту Усть-Дунайськ виникли штучно підвищені рельєфні елементи.


Слайд #9
Гідрологія
В гідрологічному плані дунайська дельта має добре розвинену систему рукавів першого та другого порядків.
Гідрологічній режим заповідних територій майже повністю зумовлений гідрологією Дунаю. Протягом року ріка приносить в гирлову область в середньому близько 203 км3 води. Рівень води в дельті значно змінюється по сезонам. Найбагатоводніші місяці - квітень, травень і, частково, червень. Найменший стік припадає на вересень - жовтень.
На рівень води в дельті Дунаю значно впливають згінно-нагінні вітрові явища. В виключних випадках під їх впливом вода в дельті може підніматись на метр і навіть більше. При цьому підсолена морська вода в придонному шарі нерідко досягає м. Вилкове.


Слайд #10
Ґрунтотвірні породи
Первинна дельта Дунаю сформувалася в післяльодовиковий період із твердого стоку ріки на місці Давньодунайського лиману. Вторинна (морська) дельта Кілійського рукава, що знаходиться нижче м. Вілкове, в геологічному плані досить молода. Її вік становить тільки біля 400 років. Створена вона на морських мілинах головним чином відкладами твердого стоку ріки з домішками піску морського походження. Залишком давнього пасма морських дюн є сучасна піщана Жебріянська гряда.


Слайд #11
Ґрунти
Ґрунти дельти сформувалися на базі річкового алювію та морського пісчаного субстрату. Для дельтових угідь найбільш характерні лучні, лучно-болотні, болотні ґрунти та солончаки. За механічним складом вони, переважно, важкосуглинисті та глинисті. На болотні ґрунти в дельті, природно, приходяться найбільші площі. Лучно-болотні ґрунти займають присхилові ділянки прируслових гряд і формуються в умовах тривалого затоплення. Значні площі в дельті займають новоутворені відклади приморських кіс і прибережних смуг островів. Вони звичайно є бідними на гумус та відзначаються невеликою вологоємністю. На алювіальних відкладах заплави Дунаю сформувалися дернові ґрунти різних типів. Засолені ґрунти представлені солончаками, в яких легкорозчинні солі знаходяться на поверхні.


Слайд #12
Вторинна (морська) дельта Кілійського рукава Дунаю
Це найцінніша ділянка заповідника. Серед усіх великих дельт середземноморського та чорноморського басейнів, вторинна дельта Кілійського рукава Дунаю найменше змінена людською діяльністю і природні процеси дельтоутворення виражені тут в максимальній мірі.
В плані збереження біорізноманітності найбільше значення в цій ділянці заповідника має мозаїчна приморська смуга з прилеглими мілинами. Тут практично зосереджений основний як ресурсний, так і видовий потенціал заповідника. Своєрідними оазисами біорізноманітності в дельті є розташовані вздовж водотоків прируслові заплавні ліси.


Слайд #13
Одна з внутрішніх водойм Кілійської дельти - Ананькін кут


Слайд #14
Жебріянська гряда
На фоні плавнів ця територія заповідника значно відрізняється в рельєфі і являє собою потужні відклади піску з прошарками пилуватого піску. На жаль, основна частина пасма вкрита штучними різновіковими насадженнями сосни кримської. Але й в цих умовах Жебріянське пасмо ще зберігає значний природоохоронний потенціал, в першу чергу за рахунок рідкісних псамофітних природних комплексів. Певну природоохоронну, екологічну та наукову цінність також мають екосистеми та їх сукцесії підростаючого різновікового соснового лісу. Так, наприклад, тут формується досить цікавій для регіону лісовий орнітокомплекс.


Слайд #15
Лісове озеро


Слайд #16
Стенцівсько-Жебріянські плавні
Це досить цінний природний комплекс Дунайського біосферного заповідника. Незважаючи на те, що ця ділянка заплави повністю одамбована і її гідрологічний режим в значній мірі штучно регулюється, ще біля 10 років тому тут гніздилось до 50% деяких фонових водоплавних та біляводних птахів всієї української частини дельти Дунаю. Проте зараз екосистема плавнів сильно деградована, головним чином за рахунок значного накопичення в ній живих та відмерлих решток очерету та, в меншій мірі, рогозу, які зайняли до 40% об’єму води в угідді і стали причиною багатьох екологічних та економічних проблем. Ця територія потребує невідкладних заходів по її екологічному відновленню.


Слайд #17
Стенцівсько-Жебріянські плавні


Слайд #18
Острів Єрмаков
Одамбування острова та невдало регульований гідрологічний режим зумовили помітне осушення та засолення значної частини цього угіддя. Це призвело до значних екологічних змін в його природних комплексах. Разом з тим, утворення на острові чималих ділянок з елементами степової рослинності зумовили появу тут досить рідкого на півдні України степового ентомокомплексу. Велике природоохоронне значення має острівний природний заплавний ліс, який ще в значній мірі зберігся в позадамбовому просторі. В зимовий період відкриті ділянки острова мають велике значення для зимівлі палеарктичних видів гусей, в першу чергу білолобої та червоноволої казарки.


Слайд #19
Острів Єрмаков


Слайд #20
Територія прилеглого недіючого рибного господарства
Ця ділянка включена в заповідник з перспективою її екологічного відновлення. В теперішній час лише незначна її частка використовується в господарських цілях в якості сільськогосподарських угідь. На основній площі спостерігаються вторинні сукцесії. Майбутнє цієї території залежить від багатьох факторів. З природоохоронної точки зору найбільш доцільним було б її відновлення в якості заплавних угідь.


Слайд #21
Транспорт міста Вилкове


Слайд #22
Флора
Флора Дунайського біосферного заповідника нараховує близько 950 видів судинних рослин, які належать до 371 роду та 97 родин. Серед них значно переважають трав'янисті види (96,7%). Основне ядро видового складу рослин утворює літоральний флористичний комплекс. Найбільшим різноманіттям відрізняється флора Жебріянськї піщаної гряди. Спектр провідних родин складають Айстрові, Злаки, Бобові, Осокові, Хрестоцвітні, Лободові, Гвоздичні, Губоцвітні, Гречкові, Зонтичні, Жовтецеві, Шорстколисті, на яких припадає більше половини всіх видів. Переважна більшість видів рослин заповідника належить до ентомофільної групи.


Слайд #23
Водяний горіх - рідкісний вид, занесений до Червоної книги України


Слайд #24
Квіти латаття білого - виду, занесеного до Червоної книги України


Слайд #25
Типові рослини лісових угруповань
Верба ламка
Верба біла


Слайд #26
Обліпиха крушиновидна - характерний вид чагарникової рослинності


Слайд #27
Фауна
По кількості видів фауни дельта Дунаю є чи не найбагатшим місцем у сучасній Європі. Досить повно тваринний світ представленний і на території Дунайського біосферного заповідника.
Для заповідника відомо 1937 видів комах, серед яких 40 занесено до Європейського червоного списку та Червоної книги України. Причому, згідно з оцінками експертів, це лише менше половини всіх видів комах, що реально мешкають на його території. Загальна кількість останніх оцінюється в 5,5 тисяч. Цікаво, що серед виявлених для заповідної території видів комах 7 є новими для науки.


Слайд #28
Красотіл пахучий
Мантиспа хижа


Слайд #29
Фауна риб заповідника
нараховує 90 видів, які належать до 30 родин. При цьому в заповідних водах зустрічаються всі 7 видів риб із Європейського червоного списку. А серед 32 видів риб, занесених до Червоної книги України, тут мешкає 15. Серед них і білуга — найбільша серед риб, що мешкають в прісних водах. Особливу роль Дунай, в тому числі і заповідна акваторія, відіграють для збереження чорноморських стад прохідних осетрових риб. Серед всіх річок Чорноморського басейну тільки в Дунаї ще зберігся їх природний нерест. Промислові запаси основних видів річкових риб після широкомасштабного обвалування пойми в 1960-70-х роках, що призвело до втрати близько 30 тисяч га нерестилищ, значно скоротилися.


Слайд #30
Білуга (Huso huso)


Слайд #31
Фауна земноводних заповідника та найближчих прилеглих територій нараховує 11 видів та 11 підвидів, які належать до 2 рядів, 6 родин і 6 родів.
Плазунів для заповідних територій відомо 5 видів та 6 підвидів, які належать до 2 рядів, 3 родин і 5 родів.
Серед земноводних найбільш чисельними є озерна та їстивна жаби, звичайна квакша та дунайський тритон, а серед плазунів — болотна черепаха та звичайний вуж. Серед цієї групи тварин види, що занесені до Європейського червоного списку та Червоної книги України в заповіднику відсутні.


Слайд #32
Жаба озерна
Квакша


Слайд #33
Європейська болотна черепаха
Вуж звичайний


Слайд #34
Орнітофауна
Найчисельнішою та найважливішою як в природоохоронному, так і екологічному та економічному плані групою хребетних тварин заповідника є птахи. Тільки з 1983 року їх на теперішній території біосферного заповідника відмічено 257 видів, що становить біля 63 % орнітофауни України. А всьго в дельті Дунаю за весь час спостережень зареєстровано більше 320 видів птахів. Звичайно, зустрічі значної кількісті з тих, що ще не відмічені на заповідній території досить ймовірні. Про далеко неповний існуючий список орнітофауни заповідника свідчить реєстрація на розташованному приблизно в 22 км в морі від його морського кордону острові Зміїному 236 видів птіхів, не менше 20 з яких невідомі для заповідника.


Слайд #35
Орлан-білохвіст (Haliaeetus albicilla)


Слайд #36
Рожеві пелікани - справжні господарі дельти Дунаю


Слайд #37
Колонії крячка на території ДБЗ найбільші в дельті Дунаю


Слайд #38
Рожевий пелікан


Слайд #39
Великий баклан


Слайд #40
Велика біла чапля


Слайд #41
Пелікан кучерявий


Слайд #42
Ссавці
Представлені 42 видами. Серед них 6 (14,3 %) занесено до Європейського червоного списку та 13 (31,0 %) — до Червоної книги України. Для деяких з них — таких як норка європейська та лісовий кіт дунайські дельтові угіддя є дуже важливими для їх виживання в європейському масштабі. Окремі види ссавців на заповідній території мають певне мисливське та промислове значення. Їх раціональна експлуатація доцільна в відповідних зонах заповідника. Це, в першу чергу, ондатра та дикий кабан.


Слайд #43
Європейський лісовий кіт


Слайд #44
Європейська норка


Слайд #45
Ондатра


Слайд #46
Дикий кабан


Слайд #47
Освітницька та екскурсійна робота
Візит-центр заповідника знаходиться в центральній частині м. Вилкове на вулиці Нахімова. Це окремий будинок з відокремленим подвір’ям. У візит-цетрі наявні інформаційні, екологопросвітні, природознавчі, краєзнавчі експозиції. Зал візит-центру, місткістю близько 35 осіб, обладнаний сучасною теле-відеоапаратурою. Є відеотека фільмів природоохоронної орієнтації. Візит-центр відкритий як для місцевих жителів, в першу чергу школярів, так і для гостей заповідника та міста.
Окрім візит-центру відвідувачам заповіднику запропоновано кілька постійних ексурсійних маршрутів: «Нова земля», «Екологічна стежка «Лебединка», «Заповідне морське узбережжя», «Нульовий кілометр».