Презентація на тему «Чехо-Словаччина»

1918-1938
Чехо-Словаччина

Короткі відомості
Столиця - Прага
Мови - чеська та словацька
Форма правління - Республіка
Президент
- 1918–1935 - Томаш Ґ. Масарик (перший)
1989–1992 - Вацлав Гавел (останній)
Валюта - Чехо-Словацька крона
(Герб Чехо-Словаччини) (Прапор Чехо-Словаччини)

Утворення Чехо-Словаччини
До 1918 року Чехо-Словаччини не існувало. Обидва народи входили до складу Австро-Угорської імперії.
Наприкінці 1918 року неминучість розпаду Австро-Угорщини стала очевидною.Австрійські власті приймають рішення вивезти з чеських районів Богемія та Моравія обладнання та устаткування.Через це чехи і словаки були дуже обурені, що ще більше сприяло їх виокремленню зі складу імперії.
28 вересня Національний Комітет у Парижі проголосив себе тимчасовим урядом Чехо-Словаччини. Главою було обрано Томаша Масарика , який згодом став президентом ЧСР.
28 вересня 1918 року Національний комітет проголосив Чехо-Словацьку республіку.
Томаш Масарик

Визначення кордонів
За Сен-Жерменським, Версальським та Тріанонським мирними договорами до складу Чехо-Словацької республіки увійшли Чехія, Словаччина, Австрійська Сілезія з районом Цешина та Богемія з Судетською областю.
Ситуація, за якою німці станом на 1918 рік становили у Богемії, Моравії й Сілезії близько 3, 5 млн. чоловік, а чехи і словаки – 6, 25 млн, спонукала до майбутніх етнічних конфліктів.Уже в грудні 1918 року німці Чехо-Словаччини спробували утворити “Німецьку Богемію” й приєднатися до Німеччини.
Громадянами ЧСР стали також 575 тис. угорців та 500 тис. українців.
Загалом населення становило близько 15 млн. чоловік,а територія – понад 140 тис.км.

Конституція 1920 року
Ознаки державної влади ЧСР за конституцією 1920 р.
Національні збори(парламент)
Президент
Уряд
Вища законодавча влада у країні належала двопалатному парламенту – Національним зборам. Вони обиралися загальним, прямим, рівним і таємним голосуванням усіма громадянами, що досягли 21 року і мали виборчі права.
Сенат Палата депутатів
До сенату, термін повноважень якого становив 8 років, могли обирати громадян, яким виповнилося 26 років, а сенаторами могли бути особи, що досягли 45 років.
Палата депутатів обиралася на 6 років, і віковий ценз її членів визначався у 30 років.
Був главою держави
Обирався Національними зборами на 7 років
До його повноважень належали: правоскликання й розпуску парламенту та звільнення міністрів, представницькі функції.

Внутрішня й зовнішня політика Бенеша
Сформований після виборів 1921 р. коаліційний уряд Бенеша зумів за короткий час домогтися стабілізації курсу крони та оздоровлення економіки. Проте досягнуто це було завдяки надзусиллям більшості населення. Кабінет Бенеша у 1922 році був змушений подати у відставку.На тлі урядової кризи активізувались радикальні політичні сили, що вдавалися до екстремістських методів боротьби
.

Найвпливовіші загальнодержавні та регіональні політичні партії
Національно-демократична партія
Аграрна партія
Народно-соціалістична партія
Народна партія
Комуністична партія
Соціал-демократичні
партії
Словацька народна партія
Німецька аграрна партія
Німецька національна партія
Німецька християнсько-соціальна партія
Була виразником інтересів великого бізнесу, заможних сільських господарств та творчой інтелігенції
Обстоювала інтереси селянства
Мала значну підтримку серед чеського робітництва та городян
Опиралася на віруючих
Мала підтримку з боку чеських і словацьких робітників, виступала за пролетаріат
Виражала інтереси кваліфікованих робітників, інтелігенції
Обстоювала автономні права словаків у єдиній ЧСР, партія була популярною у людей середнього достатку
Орієнтувалися на Німеччину й ставили за мету приєднатися у перспективі до неї
Партія
Її соціальна опора та спрямованість

Господарське життя Чехо-Словаччини
Прояви кризи 1929-1933 рр в чехословацькій економіці
Ціни на продукцію
Промисловість Експорт
Господарське життя Чехо-Словаччини упродовж 20-х рр і до світової кризи розвивалося по висхідній: промислове виробництво порівняно з довоєнним показником зросло на 20%, зріс рівень життя більшості громадян республіки; у 1924 було запроваджено соціальне страхування.Проте економічна криза зруйнувала ці здобутки: у країні було зареєстровано близько 1 млн безробітних, надзвичайно зросли ціни на сілгосппродукти.
У 1934 році ЧСР уклала договір про взаємодопомогу з Францією, а у травні 1935 – з СРСР.
Майже половину державного бюджету спрямовували на зміцнення збройних сил країни, оснастивши їх найкращою стрілецькою зброєю.

“Судетська проблема”
Після приходу до влади в Німеччині націонал-соціалістів з їхнім гаслом об'єднання у кордонах Райху усіх німців,Чехо-Словаччина стала одним із першочергових об'єктів гітлерівської агресії.У Берліні були розроблені плани з метою знищення ЧСР.Приводом до таких дій стало питання про громадян ЧСР німецької національності, які жили в Судетській області.У країні було 3 231 тис. німців.
Знищити ЧСР було поручено Судетсько-німецькій партії на чолі з Конрадом Генляйном.Вони взяли курс на відокремлення Судетської області від ЧСР.Гітлер визначив завдання щодо приєднання Судетської області, як першочергове.
Керівництво ЧСР опинилось у важкому становищі.
Англія і Франція(гаранти безпеки ЧСР) наполягали на
задоволенні вимог судетських німців, бо не були в
змозі дати відсіч Німеччині в разі нападу на ЧСР.
У 1938 році Генляйнівські загони робили спроби
спровокувати конфлікт, але були розсіяні урядовими
військами.
Погрози у бік Праги стали постійними.28 вересня
Гітлер наказав привести війська у бойову готовність.

Остаточна доля Чехо-Словаччини
Думки щодо виходу з ситуації були різні. Британський прем'єр Чемберлен заявив, що єдиний спосіб уникнути війни – віддати Судетську область німцям.Чи не єдиним, хто виступив проти цього був Черчілл.”Франція та Англія мали вибір між війною та ганьбою. Вони обрали ганьбу, а тепер отримають і війну.”
У середині вересня відбулася зустріч Чемберлена з Гітлером . Британський політик, менш, ніж за три години, погодився віддати Німеччині Судетську область і ліквідував договори Чехо-Словаччини про взаємодопомогу з іншими країнами.
Остаточно долю Чехо-Словаччини було вирішено в ніч з 29 на 30 вересня 1939 р. в Мюнхені.

Презентацію підготували учні 10-А класу
Шленчак Констянтин і Новоселецька Тетяна