Презентація "Легені землі. Проблеми збереження лісів"

+6
Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Легені землі. Проблеми збереження лісів"
Слайд #1
 Легені землі. Проблеми збереження лісів


Слайд #2
Ліс і діяльність людини
 процесі еволюції суспільства мінялися характер і масштаби впливу людини на ліс, як і на природу в цілому. Учені думають, що вже на стадії збирання, полювання й рибальства відбулася перша екологічна криза антропогенного походження. Рівнинні ліси Європи стали скорочуватися в результаті вирубки й застосування вогню. Значно більші впливи на ліс виявилися на стадії скотарства й землеробства в розвитку людського суспільства. За підрахунками, займана площа лісами за історичний період скоротилося в 2 рази. Деякі ліси піддавалися особливо сильному впливу: уже зведено 40-50% первісної площі змішаних й широколистяних лісів, 85-90% - мусонних, 70-80% - середземноморських сухих.
На великій Китайській й Індо-Гангскій рівнинах залишилося менше 5% лісів. Темпи рубання лісів не сповільнюються: щорічно їхня площа скорочується на 200 тис. км2. Особливу тривогу викликає стан тропічних лісів, образно висловлюючись "легенів" нашої планети, які вирубуються зі швидкістю 15-20 га за хвилину 


Слайд #3
Знижується лісистість територій. Вибірковість вирубок позначається на породному складі лісу. У наших лісах це призводить до зниження частки хвойних порід.
Найстрашніший ворог лісу - вогонь. Пожежу порівнюють із ерозією ґрунту, і це правильно. Ерозія - бич землеробства, пожежа - бич лісів. В 90-х роках ХХ сторіччя на території Росії щорічно виникало до 30 тис. пожеж, що охоплюють 2 і більше млн. га.
Великий збиток лісовим ресурсам наносить перезволоження ґрунту, підтоплення в результаті будівництва ГЕС (особливо на рівнинній місцевості), водоймищ, шосейних доріг, залізниць і т.д. Загибель лісів із цих причин можна спостерігати практично скрізь. Промислові підприємства, викидаючи в атмосферу, воду, ґрунт різні хімічні сполуки, викликають пригнічення й загибель дерев, чагарників.


Слайд #4
Значний збиток лісам, рослинності лугів і пасовищ наносить підвищений вміст у повітрі свинцю, особливо поблизу великих автомагістралей з інтенсивним автомобільним рухом, що приводить до нагромадження його в тканинах і як наслідок викликає пригнічення, а нерідко загибель. Шкідливим для лісової рослинності є пил цементних заводів, вапняку і кремнієвих порід. Від їхньої дії забиваються продихи, руйнується хлорофіл, а на поверхні утвориться кірка.
Серед причин загибелі лісів варто назвати шкідників і хвороби. Площа вогнищ дії шкідливих комах у лісах щорічно досягає 2-3 млн. га. В 1991 році зросли з 4,2 до 61,4 тис. га вогнища особливо небезпечного шкідника тайгових лісів - сибірського шовкопряда.


Слайд #5
Одне із тривожних явищ останніх років - усихання лісів: новий вид руйнування. Початок захворювання лісу, як правило, пов'язують із пригнічуючими діями промислового забруднення навколишнього середовища: кислотні дощі, токсичні речовини, що втримуються у повітрі, а також вплив кліматичних факторів або навіть мікрохвиль, електричними струмами високої напруги й радіоактивністю. На ослаблених деревах значно збільшується кількість комах-паразитів, хвороба підсилюється, хворих дерев стає більше. Зростає небезпека лісових пожеж, частішають вітроповали у лісі, погіршується якість деревини. Екосистема починає деградувати й зрештою гине. Більші масштаби й високі темпи порушення лісів, розмаїтість причин, що спричиняють його, утруднює проведення конкретних лісоохоронних заходів.
До постійних причин деградації лісів відносять і пошкодження дикими тваринами, випас худоби, особливо ВРХ.


Слайд #6
Ліс і туризм
З давніх часів ліс завжди приваблював до себе велику кількість мисливців збирачів ягід і грибів і просто бажаючих відпочити. З розвитком у нашій країні масового туризму кількість відвідувачів лісу, настільки зросло, що перетворилося у фактор, якого не можна не враховувати при охороні лісу. Мільйони людей у літню пору, особливо в суботи й неділі, виїжджають в приміські ліси, щоб провести свої вихідні дні або відпустку на лоні природи. Тисячі туристів роблять походи по однаковим маршрутах. В приміських лісах нерідко можна зустріти цілі наметові містечка з численним населенням. Відвідувачі лісу вносять великі зміни в його життя. Для установки наметів рубають, знімають, ламають і гублять молоду поросль. Молоді дерева гинуть не тільки під кострищами, але й під сокирами, а то й просто під ногами численних відвідувачів. Ліси, часто відвідувані туристами, настільки засмічуються консервними банками, пляшками, ганчірками, папером і т.д., несуть сліди більших і малих ран, що це негативно позначається на природному лісовідновленні. Несуть і везуть букети квітів, гілки зелені, дерев, чагарників. Запитується, що ж буде, якщо кожний зірве тільки по одній гілці, одній квітці? 


Слайд #7
І не випадково після ряду років браконьєрського відношення до природи у наших, особливо приміських, лісах не стало багатьох колись удосталь зростаючих рослин, чагарників і дерев. Навесні десятки тисяч городян прямують у ліси за черемшиною, бузком. Не задовольняються скромними букетами. Оберемки, віники, найчастіше на дахах автомобілів. Як отут не позаздрити тонкому смаку японців, які вважають, що букет зіпсований, якщо у ньому більше трьох квіток. Не останнє місце в завдання збитків займає звичай прикрашання новорічних ялинок. Якщо вважати, що одна святкова ялинка доводиться на 10-15 жителів, то стає ясно кожному, що, приміром, великому місту ця затишна традиція обходиться щорічно в кілька десятків, а то й сотень тисяч молодих дерев. Особливо страждають малолісні райони.


Слайд #8
Присутність навіть однієї людини не проходить для лісу безслідно. Збір грибів, квітів і ягід підриває самооновлення ряду видів рослин. Багаття на 5-7 років повністю виводить із ладу клаптик землі, на якому воно було розкладене. Шум відлякує різних птахів і ссавців, заважає їм нормально ростити потомство. Обламування гілок, карбу на стовбурах й інші механічні пошкодження дерев сприяють зараженню їх комахами-шкідниками.
Треба ще раз нагадати: ліс - наш друг, безкорисливий і могутній. Але він, немов людина, у якого відкрита навстіж душа, вимагає й уваги, і турботи від недбайливого, бездумного до нього ставлення. Життя без лісу немислиме, і ми усі відповідаємо за його благополуччя, відповідаємо сьогодні, відповідаємо завжди.


Слайд #9
Рекреаційні навантаження підрозділяються на безпечні, що включають як низькі, так і гранично допустимі навантаження, небезпечні і критичні, і катастрофічні. Безпечним можна вважати навантаження, при якому у природному комплексі не відбувається незворотних змін. Вплив таких навантажень призводить природний комплекс до II або III стадії дигресії. Навантаження, що відповідає II стадії, умовно називають "низьким", тому що природний комплекс здатний витримати більше навантаження, не втрачаючи при цьому відновної сили.
Гранично припустиме рекреаційне навантаження призводить природний комплекс до III стадії дигресії. Якщо природний комплекс переходить із III в IV стадію дигресії, тобто "переступає" границю стійкості, рекреаційні навантаження вважаються небезпечними. Критичні навантаження відповідають IV стадії дигресії фітоценозу. Катастрофічні навантаження приводять природний комплекс до V стадії дигресії, при якій порушуються зв'язки, як між природними компонентами, так і між їхніми складовими частинами.


Слайд #10
Різні типи природних комплексів, що володіють різною структурою й характером взаємозв'язків між морфологічними одиницями, по-різному реагують на будь-які зовнішні впливи, у тому числі й на рекреаційні навантаження. Тому навантаження безпечне для одного типу природного комплексу, може стати небезпечним або навіть критичним для іншого типу.
Основне завдання ведення лісового господарства у зелених зонах - збереження й поліпшення оздоровчих і захисних властивостей лісів, і створення сприятливих рекреаційних умов для масового відпочинку населення. Передбачаються роботи з організації території, будівництва під’їзних колій, прокладці перехідних стежок й туристських маршрутів, пристрою водойм, місць відпочинку, спортивних майданчиків, стоянок для автомашин й ін. Споруджуються мотелі, наметові табори, регламентується відвідуваність. Установлюються граничні норми навантажень, правила поведінки населення в лісі й відповідальність за їхнє порушення.


Слайд #11
Лісові ресурси
Для раціонального використання всі ліси поділяються на три групи.
Перша група. Ліси, що мають водоохоронне й ґрунтозахисне значення, зелені зони курортів, міст й інших населених пунктів, заповідні ліси, захисні смуги уздовж рік, шосейних доріг і залізниць, пам'ятники природи й деякі інші.


Слайд #12
Друга група. Насадження малолісистої зони, розташовані в основному в центральних і західних районах країни, що мають захисне й обмежене експлуатаційне значення.
Третя група. Експлуатаційні ліси багатолісних зон країни.


Слайд #13
Ліси першої групи не використовуються, у них проводяться тільки вирубування в санітарних цілях, омолодження, догляду, освітлення й т.д. У другій групі режим вирубування обмежений, використання у розмірі приросту лісу. Ліси третьої групи мають промисловий режим вирубування. Вони є основною базою заготівлі деревини. Крім господарської кваліфікації, ліси розрізняють і за їх призначенням й профілем - промислові, водоохоронні, полезахисні, курортні, пришляхові й т.д.


Слайд #14
Ліси України
Загальна площа українських лісів становить 9400,2 тис. га, з них хвойні ліси (переважаюча порода — сосна та ялина) займають 42,2%, твердолистяні (дуб, бук) — 43,2% та м’яколистяні (береза, осика) — 13,6%. Лісами покрито 15,6% території країни. За показником лісистості території, Україна належить до малолісних країн Європи.


Слайд #15
Який же стан українських лісів? Чи здатні вони повною мірою виконувати свої природоохоронні й господарські функції? Якою мала б бути державна політика щодо лісів?


Слайд #16
1. Ліси України зріджені, низькоповнотні. Недостатній догляд у молодих лісах та надмірні вирубування у пристигаючих та стиглих лісостанах призводять до зниження як продуктивності, так і біологічної стійкості українських лісів.


Слайд #17
2. Неефективна організація ведення лісового господарства, поєднання функцій державного управління і контролю у сфері використання, охорони, захисту лісового фонду і відтворення лісів із підприємницькою діяльністю призводить до неефективного господарювання, зростання витрат, відсутності інвестицій та, зрештою, до втрати перспектив розвитку не лише лісового господарства, а й деревообробної, меблевої та целюлозно-паперової галузей промисловості, які стають заручниками непрозорого менеджменту лісового господарства.


Слайд #18
3. Лісове господарство для держави, як власника лісових ресурсів, є збитковим. Видатки державного бюджету на ведення лісового господарства значно перевищують надходження від плати за спеціальне використання лісових ресурсів.


Слайд #19
4. Наявний механізм сплати такс (плата за дерево на пні, яке підлягає зрубанню) стимулює постійних лісокористувачів до здійснення надмірних рубок, пов’язаних із веденням лісового господарства. Адже такса сплачується лише при заготівлі деревини в порядку рубок головного користування, за деревину, заготовлену в порядку рубок догляду, плата не береться.


Слайд #20
5. Плата, яку отримує українська держава від продажу деревини на пні, набагато нижча за ту, яку отримують власники лісів в інших країнах світу.Середньозважена плата за спеціальне використання лісових ресурсів становить 14 грн. за кубометр ділової деревини та 1,1 грн. за кубометр дров’яної деревини.


Слайд #21
Здійснення реформи у цьому напрямі усуне підґрунтя для зловживань із оцінкою деревини на пні та перекручуванням звітності стосовно рубок догляду і санітарних рубок, які повністю втратять економічну привабливість. Це дозволить побудувати лісові відносини на раціональній, ефективній основі. В лісі буде справжній господар, діяльність якого спрямовуватиметься не на пристосування до абсурдної в економічному плані системи, а на здійснення ефективного господарювання, підвищення продуктивності насаджень та покращання екологічних властивостей лісу.