Презентація "Карадазький заповідник"

-1
Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Карадазький заповідник"
Слайд #1
Карадазький заповідник
Підготувала учениця 8-А класу
Бугай Альона


Слайд #2
Розташований Карадазький
заповідник у південно-східній
частині Кримського півострова
на відстані 36 км на південний захід від м. Феодосії між Отузькою
(на південному заході) і Коктебельською (на північному сході) долинами і між населеними пунктами Коктебель,Щебетовка,Курортне.


Слайд #3
Площа Карадазького природного заповідника становить 2874,2 га, з них 809,1 га - акваторія Чорного моря. Площа його охоронної зони становить 960,9 га (20,9 га суходолу і 940,0 га морської акваторії).
Заповідник створено з метою збереження унікального природно-мінералогічного комплексу, посилення охорони і вивчення рідкісних видів флори і фауни в урочищі Карадаг.
В установі працюють 106 чоловік, з них у науковому підрозділі - 44, у службі охорони - 20 чоловік.


Слайд #4
Історія створення
Був створений з ініціативи Академії наук Української РСР на базі Карадазької наукової станції імені Т. І. В'яземського 9 серпня 1979 року. Площа заповідника — 2874 га, у тому числі 809 га акваторії Чорного моря. Директор заповідника Морозова Алла Леонтіївна, кандидат біологічних наук
У 1997 році заповіднику надано статус юридичної особи. З 2001 року рослинно-тваринний комплекс Карадазького природного заповідника та фонд стародруків (XVII–XIX століть) бібліотеки заповідника визнано національним надбанням України. Заповідник входить до переліку територій, що є важливими для збереження різноманітності птахів. З 2004 року «Аквально-скельний комплекс Карадагу» занесений до Рамсарського переліку водно-болотних угідь міжнародного значення


Слайд #5
Мапа Карадагу


Слайд #6
Розташування:


Слайд #7
Заповідник є однією з територій найвищої пріоритетності для збереження біорізноманіття в Криму. Значення заповідника в збереженні флори (близько 3000 видів) і фауни (близько 5300 видів) величезне, адже на Карадазі можна зустріти половину кримських видів флори і фауни, які внесено до Червоної книги України, серед яких — релікти дольодовикової природи. Третина всіх кримських ендеміків живе на Карадазі.


Слайд #8
Флора
У заповіднику 859 видів водоростей, 313 — лишайників, 76 — мохів, 380 — грибів. З 1175 видів вищих судинних рослин заповідника (46 % кримської флори) велика кількість ендемічних рослин (52, з яких 24 включено до різних охоронних переліків) і рідкісних та зникаючих рослин (118). Серед них є карадазькі ендеміки — еремур Юнге, глід Пояркової тощо. 29 видів карадазької флори внесено до Європейського Червоного, 19 — до Міжнародного Червоного списка. 40 % площі заповідника займають ліси, що складаються з граба, ясена, сосни, дуба. Унікальними в заповіднику є карадазькі орхідеї, вісім видів ковили степової, шоломниця східна, житняк понтійський.


Слайд #9
Глід Пояркової
Житняк понтійський
Зозульник трьохзубий
Ковила степова
Карадазька орхідея
Шоломниця східна


Слайд #10
Фауна
Не менш різноманітним є і тваринний світ Карадагу. Загальна кількість видів зареєстрованих тут тварин становить 5300 видів. Серед них 146 видів молюсків, 196 — ракоподібних, 500 — павукоподібних, 3000 — комах. Тут відмічено мешкання 402 видів хордових тварин, серед яких: 7 видів асцидій, 114 видів риб, 4 — земноводних, 9 — плазунів, 231 — птахів та 35 — ссавців. На території заповідника мешкають 30 ендемічних видів тварин, 30 видів, занесених до Європейського червоного списку, 130 видів, занесених до Червоної книги України та 168 видів, що підлягають особливій охороні згідно з Бернською конвенцією. Фауна представлена 3375 видами комах (тільки метеликів 1659 видів). Список тварин кожен рік поповнюється за рахунок нових знахідок. Кількість морських тварин акваторії заповідника — 943 види.
Із комах у Червону книгу України занесено богомола емпузу смугасту, аскалафа строкатого, жужелицю кримську, бджолу-тесляра фіолетову, дибку степову, ембію реліктову, метеликів — бражника кроатського, карликового, шовкопряда Балліона, совку Трейчке, із ракоподібних — крабів трав'яного, кам'яного, мармурового та волохатого із риб — морського коника чорноморського, арноглоса, губаня зеленого, горбиля світлого, з плазунів — полоза жовточеревого та леопардового, із птахів — реготуна чорноголового, стерв'ятника, кроншнепа великого, дрофу, баклана довгоносого і малого, каравайку, грифа чорного, із ссавців — тушканчика великого, широковуха європейського, нічницю триколірну, нетопира середземноморського, підковоноса великого та інших.


Слайд #11
Аскалаф строкатий
Бджола-тесляр фіолетова
Богомол емпуза
Ембія реліктова
Дибка степова


Слайд #12
Шовкопряд Балліон
Совка Трейчке
Бражник Кроатський


Слайд #13
З точки зору геолога, Карадаг схожий на пазл. Він довго вводив в подив учених, і вони не відразу зрозуміли, що перед ними – давно згаслий вулкан. Найвища точка масиву – гора Свята (577 м). Уздовж берега вигинається Береговий хребет, а з материкового боку паралельно один одному тягнуться ще три хребти: Сююрю-Кая, Легенер, Ікилмак-Кая. Хребти розділяються ущелинами і балками.
Спочатку жерло шукали на Святій горі, потім в скелях Сфінкс, Іван-розбійник, Чортовий камін, але знайти його так і не вдалося. Є думка, що подібне відбувалося у багатьох напрямах, земля розходилася в різних місцях, утворюючи нові жерла. Іноді вулкан надовго затихав, остигав і знову вивергався. Остаточно він затихнув в юрську епоху, 150-170 мільйонів років тому, коли над Кримським півостровом хлюпало море.
На Карадазі зустрічаються відкладення, округлими контурами схожі на застиглий віск. Це так звані кульові, або лави подушок. Такі відкладення могли виникати в тому випадку, якщо виверження проходило під водою. Можливо, що Карадаг колись знаходився на дні моря і був винесений на поверхню в той же час, що і весь півострів. До цих пір вважають, що велика частина вулкана знаходиться в морі, а те, що ми можемо побачити, – тільки частина масиву …
Але і ця частина вражає. До недавнього часу екскурсій в ці місця не було, так що з 1979 року Карадаг оголошений заповідником. Раніше сюди міг приходити хто завгодно: туристи, любителі пікніків, шукачі самоцвітів. Занадто багато хто намагався забрати з собою частину Карадага на пам’ять і залишити купу сміття натомість. Це загрожувало рослинам і тваринам, бухт і джерелам. Тепер Карадаг можна оглянути тільки з моря.


Слайд #14


Слайд #15


Слайд #16


Слайд #17
Золоті ворота Карадагу
Туристів привозять на автобусах в Коктебель, а звідти везуть на катері уздовж всього масиву. Але великий прогулянковий катер не може підійти близько до скель, тому набагато краще оглядати Карадаг з невеликого катера або човна (деякі турагенства обумовлюють це заздалегідь). Тільки підійшовши на човні до прямовисних стін, відчуваєш всю потужність Карадага. На тому ж човні можна пройти наскрізь знамениті Золоті ворота. Так називається скеля, яка піднімається з моря, як дивна кам’яна арка. Кажуть, що на початку червня сонце освітлює її так, що вона стає яскраво-жовтою, золотою, тому і називається – Золоті ворота Карадага.


Слайд #18


Слайд #19
Дякую за увагу!