Презентація "Фізико - географічна характеристика Чорного моря"

-1
Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Фізико - географічна характеристика Чорного моря"
Слайд #1
Фізико - географічна
характеристика
Чорного моря
Тема уроку


Слайд #2
Чорне море є внутрішньоконтинентальним морем Атлантичного океану. Омиває береги України, Росії (Краснодарський край), Грузії, Румунії, Болгарії, Туреччини. Море займає площу 420,3 тис. км2, об'єм водної маси становить 547 тис. км3, що перевищує об'єми Каспійського у шість, а Балтійського – у 16 разів, хоча за площею всі три моря майже однакові. Найбільша ширина Чорного моря – від Батумі до Бургаса – 1150 км, найменша між мисом Сарич і мисом Керемпе – 265 км.
Береги Чорного моря, крім північно-західних, порізані мало. Прилеглі до України акваторії Чорного моря утворюють великі лимани: Дністровський, Тилігульський, Дніпровсько-Бузький; затоки: Одеську, Каламіцьку, Каркінітську, Феодосійську. Довжина берегової лінії в межах нашої країни становить 1540 км. Значна її частина припадає на Кримський півострів. Найбільші з островів Чорного моря – Джарилгач, Довгий. Березань, Зміїний.


Слайд #3
Середня глибина моря становить 1256 м, а максимальна – 2245 м. У північно-західній частині є широка смуга (до 200 км) мілководдя з глибинами до 100 м. Морське ложе з глибинами понад 2000 м займає понад 30 % площі моря.


Слайд #4
Виникнення Чорного моря пов’язане з тектонічними перетвореннями, що відбулися на початку третинного періоду у східному районі Середземного моря. Ще у ранньому пліоцені увесь понтійський простір був частиною великого прісноводного озера, яке виникло внаслідок поділу Сарматського моря на окремі басейни. Пізніші зміни перетворили басейн майбутнього Чорного моря у самостійне озеро, однак на межі пліоцену і плейстоцену відбулися останні вертикальні переміщення ділянок земної кори, внаслідок чого море набуло теперішніх обрисів та глибини. На початку четвертинного періоду подальші тектонічні зміни надали остаточну форму берегової лінії і перетворили річкову долину Босфора у протоку.


Слайд #5
Здавна Чорне море вважалось непривітним та негостинним. Це пояснює походження його першої назви – “Pontos Axeinos” (Негостинне море). Коли ж під час грецької колонізації мореплавство тут дещо пожвавилось, то і назва змінилась: з того часу воно стало називатись “Pontos Euxenius” (Гостинне море). Під час турецького панування Чорне море опустіло – шторми і тумани лякали турецьких мореплавців, які дали морю у XIII ст. назву Караденіз (“Kara Deniz”, Чорне – тобто Погане море).


Слайд #6
Клімат Чорного моря
Клімат Чорного моря має риси субтропічного, тобто спекотне і сухе літо та теплу і вологу зиму. Безхмарна й спекотна погода влітку зумовлена Азорським максимумом. Лише зрідка проходять грози і смерчі. Причина появи смерчів - хитливий стан атмосфери, приплив холодного повітря в район, зайнятий теплими повітряними масами. Вони найчастіше утворяться восени, коли повітря з охолодженої суші приходить на ще теплу поверхню води. Звичайно смерчі з'являються при грозі, коли по небу повзуть «кошлаті» чорні хмари. Взимку середземноморські, рідше – атлантичні циклони спричиняють дощі та тумани. В окремі роки арктичне повітря викликає замерзання моря в Одеській затоці. Вітри й притік річкових вод призводять до виникнення двох кілець постійних морських течій, спрямованих проти годинникової стрілки.
Поверхня води Чорного моря переважно спокійна. Хвилі виникають за вітряної погоди, особливо взимку. Під час бур вони можуть зростати до висоти 15 м і більше та загрожувати малим суднам. Припливи і відпливи майже непомітні, бо сягають ледве 10 см висоти.
Смерч в районі
м. Севастополя


Слайд #7
Щорічно річки приносять у Чорне море310 км3 прісної води, причому понад 130 км3 річного стоку припадає на Дунай, що більше, ніж річні атмосферні опади. Верхньою течією з Азовського моря у Чорне надходять опріснені води, а глибинною течією через Босфор вливаються солоні води з Мармурового моря. Щорічно Чорне море віддає у вигляді випаровування в атмосферу 360 км3 води, решта виноситься поверхневим стоком у Мармурове та нижньою течією – в Азовське моря.
У результаті цих процесів солоність поверхневих вод моря становить 17-18 ‰, біля дна вона збільшується до 22-22,5 ‰


Слайд #8
Температура чорноморської води біля поверхні підвищується влітку до 24-26°С, в мілководних затоках – іноді до 29°С, взимку вона знижується до 5-7°С, а у північно-західній частині – до нуля і навіть нижче (з утворенням льоду). Температура глибинних вод протягом року зберігається майже без змін і становить 9°С.


Слайд #9
Сірководень в Чорному морі
Усьому світові відома одна з найболючіших екологічних проблем України - сірководень у Чорному морі.


Слайд #10
Чорне море – унікальне через наявність у ньому сірководню. У центральних районах з глибин 100-150 м, а ближче до берегів – від 150-200 м і до самого дна вода насичена сірководнем. На дні моря виділяється отруйний газ H2S, який убиває все живе. Особливо небезпечним є те, що кількість сірководню на дні зростає і він піднімається з дна все вище. Сірководнева "подушка" займає 87 % об'єму всього моря й заселена лише бактеріями, які споживають сірководень. Верхня частина вод містить кисень і заселена тваринами, рослинами та мікроорганізмами. Жодного іншого такого моря у світі немає.


Слайд #11
 
Із – за сірководня у морі значно скоротилася чисельність риб-хижаків і дельфінів. На жаль, це реальна жахлива катастрофа, яка загрожує Україні.


Слайд #12

Вчені побоюються, що вже до кінця ХХІ століття Чорне море стане мертвим. У ньому не буде ні водоростей, ні риби, ні крабів, ні молюсків. Пляжі перетворяться на мертві зони, наповнені смородом. Птахи вимруть, прибережна рослинність загине, а люди тікатимуть якомога далі від згубних місць.


Слайд #13
Хоча, існує думка і іншої групи вчених, що екологічна катастрофа не загрожує Україні. Цілком можливо, що концентрація сірководню на дні Чорного моря зростає, але відбувається це дуже повільно. І вже точно не становить ніякої небезпеки. А щоб унаслідок перенасичення сірководнем спричинилася екологічна катастрофа, або взагалі стався вибух, концентрація цієї речовини у воді має бути на порядок більше реальної. Тож сірководневого вибуху в Чорному морі можна не побоюватися.


Слайд #14
Екологія Чорного моря
Серед основних чинників, що порушують рівновагу
в екологічній системі моря можна виділити:


Слайд #15
Сильне забруднення річок, що впадають в море, стоками з полів, що містять мінеральні добрива, особливо нітрати і фосфати. Це спричиняє за собою бурхливе зростання фітопланктону («цвітіння» моря), зменшення прозорості вод і загибель багатоклітинних водоростей.
Саме зелене Чорне море
так цвіте море


Слайд #16
Забруднення вод нафтою і нафтопродуктами


Слайд #17
Екологічна катастрофа 11 листопада 2007 року. В Керченській протоці у результаті шторму було викинуто на берег і затонуло 10 суден.
Кілька тисяч тонн мазуту і 7 тисяч тонн сірки потрапило в Чорне море.


Слайд #18
Забруднення вод моря відходами людської життєдіяльності — скидання неочищених або недостатньо очищених стічних вод, сміття .
Країна
Пластикових пляшок і т.п. на 500 м пляжу
Росія, Україна, Румунія
>50
Італія
46
Іспанія
29
Франція
21
Польща
17
Естонія
10
Латвія
8
Німеччина
4
Норвегія
2
Ісландія
1


Слайд #19
Азовське море


Слайд #20
Азовське море
                                                                                                                                                                                          Азовское море вблизи посёлка Новая Ялта, Донецкая область
Положення
Південний схід України, південний захід Росії
Довжина
343 км
Ширина
231 км
Площа
37605 км²
Довжина берегової лінії
1472 км³
Найбільша глибина
14,4 м
Середня глибина
5—13 м
Площа водозбору
586 000 км²
Впадаючі річки
Дон, Кубань, Ея


Слайд #21
Підводний рельєф моря порівняно простий. У міру віддалення від берега глибини повільно і плавно наростають , досягаючи в центральній частині моря 13 м. Основна площа дна характеризується глибинами 5-13 м. Область найбільших глибин знаходиться в центрі моря. Розташування изобат , близьке до симетричного , порушується невеликий видовженістю їх на північному сході в сторону Таганрозької затоки . Ізобата 5 м розташовується приблизно в 2 км від берега , віддаляючись від нього близько Таганрозької затоки і в самій затоці біля гирла Дону. У Таганрозькій затоці глибини збільшуються від гирла Дону (2-3 м) у напрямку до відкритої частини моря , досягаючи на кордоні затоки з морем 8-9 м. У рельєфі дна Азовського моря наявні системи підводних височин , витягнуті уздовж східного ( банку Железінская ) і західного ( банки Морська і Арабатська ) узбережжя , глибини над якими зменшуються від 8-9 до 3-5 м. Для підводного берегового схилу північного узбережжя характерне широке мілководдя (20-30 км) з глибинами 6-7 м , для південного узбережжя - крутий підводний схил до глибин 11-12 м.
Площа водозбору Басейну Азовського моря становить 586 000 км ² .


Слайд #22
Клімат узбережжя Темрюкського затоки помірний. Літо тепле, сонячне, сухе. Чисте морське повітря, наповнене ароматом трав. Середня температура повітря влітку +25 * С. Число годин сонячного сяйва 2350 на рік.
Вода в Азовському морі нагрівається швидко і тому купальний сезон починається вже в травні і триває до кінця вересня. Температура води в літній час досягає + 32 * С, що дозволяє перебувати у воді довгий час навіть дітям. Глибина води в затоці наростає поступово, а дно вкрите піском


Слайд #23


Слайд #24


Слайд #25


Слайд #26