Презентація "Річка"

+3
Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Річка"
Слайд #1
РІЧКА
Усе про ріки та річки-рекордсмени України у різних номінаціях


Слайд #2
Мета


Слайд #3
Річки України на карті


Слайд #4
Річка – це природний водний потік, що тече по одному й тому ж місці постійно чи з перервами в сухий сезон (пересихаючі ріки. Місце, де річка бере свій початок називається витоком. Витоком можуть бути озера, болота, джерела, льодовики. Місце впадіння річки в море, озеро чи іншу річку називають її гирлом. Річка, що впадає в іншу річку називається притокою.
Гирла річок можуть бути дельтами й естуаріями. Дельти виникають на мілководних ділянках моря чи озера в результаті нагромаджень річкових відкладів й мають форму трикутника. Русло річки тут розгалужується на багато рукавів. В естуаріях русло на рукави не розгалужується, але розширюються в сторону моря. Зазвичай частина моря, яка прилягає до естуарії, має великі глибини, а річні відклади відносяться морськими течіями.
Річка та її основні частини


Слайд #5
Головна річка зі своїми притоками утворюють річкову систему. Територія, з якої ріка збирає свої води називається басейном річки. Межа між басейнами рік називається вододілом.
Текуча вода ріки за довгий час виробляють довгі й складні річкові долини. Річкова долина – увігнута звивиста форма рельєфу, яка тягнеться від витоку до гирла й має нахил в сторону гирла. Вона складається з русла, заплави, терас.
Річка та її основні частини


Слайд #6
Русло – заглиблення в річковій долині, по якій постійно течуть води ріки. Заплава – частина річкової долини, яка наповнюється водою в період повноводдя. Над заплавою зазвичай піднімаються схили долини, часто ступінчастої форми. Ці ступеньки називаються терасами. Вони виникають в результаті ерозії річки. Річкове русло в плані має звивисту форму. Ці звивини називаються меандрами.
Всі ці характеристики вважаються природними. Крім тих ще є розрахункові характеристики: падіння, похил, швидкість течії, витрата води й тік.
Падіння річки – різниця між висотою витоку й висотою гирла річки. Похил річки – відношення похилу річки до її довжини.
Річка та її основні частини


Слайд #7
Річка та її основні частини


Слайд #8
Найважливішою характеристикою рік є характер їх живлення. Виділяють чотири типи живлення: снігове, дощове, льодовикове, підземне. Значення кожного з них в різні пори року й в різних місцях неоднакове. Більшість рік мають мішане живлення. Дощове живлення характерне для рік екваторіальних, тропічних й мусонних областей. Снігове живлення характерне для річок помірних широт з холодними, сніжними зимами.  Льодовикове живлення отримують річки , які починаються в високих, покритих льодовиками горах. Підземне живлення мають майже всі річки. Завдяки ньому вони не пересихають влітку.
Від живлення в значній мірі залежить режим річки. Режим річки – це зміна величини витрати води за порами року, коливання рівня, зміна температури води. В водному режимі річок протягом року виділяють періоди з повторюваними рівнями, які називаються, межень, повінь, повадок.
Також річки поділяють на : рівнинні(річка, що тече по рівнинній місцевості у відносно неглибокій, добре розробленій, широкій долині із значними заплавами) та гірські (річка, що протікає переважно в горах, в вузькій, глибокій долині з крутими берегами і кам'янистим руслом, загромадженим уламками гірських порід).
Типи живлення річок


Слайд #9
Гірська річка


Слайд #10
Рівнинна річка


Слайд #11
Межень – найнижчий рівень води в річці. Під час межені витрата води в річці незначна, головне джерело живлення – підземні води. В помірних широтах буває літня й зимова межень. Літня межень наступає в результаті поглинання води поверхнею й високою випаровуваністю, зимова межень – в результаті відсутності поверхневого живлення.
Повінь – високий і тривалий підйом рівня води в річці, який супроводжується затопленням заплави. Спостерігається кожного року в один і той же сезон. Під час повені річки мають найбільшу водність, на цей період припадає більша частина річного стоку. Повені викликаються весняним чи літнім таненням снігу й льоду. Часто повені пов’язані з довгими дощами в теплу пору року.
Паводок – швидке, але короткочасне підняття рівня води в річці. На відміну від повені паводки виникають нерегулярно. Виникає зазвичай через інтенсивні дощі.
Рівень води у річках


Слайд #12
Межень


Слайд #13
Повінь


Слайд #14
Паводок


Слайд #15
На території України нараховується понад 71000 річок та водотоків,загальна довжина яких складає 248000км.
Найбільша густота річкової сітки в Україні – в Карпатах – перевищує 1,0км на Км2 . Натомість у південній частині, наприклад, між Дніпром і Молочною або на яйлах Криму, густота річкової сітки наближається до нуля( 0 ).
Річки України


Слайд #16
Найбільшою річкою України є Дніпро. Вона має понад 1350 приток, серед яких найбільші – Прип'ять, Ірпінь, Рось, Десна, Псел. Із загальної довжини Дніпра (2201км.) на Україну припадає 981 км. Це третя за довжиною річка в Європі ( після Волги і Дунаю). Вона бере початок з болота Аксенівський мох на південних схилах Валдаю, впадає у Дніпровський лиман Чорного моря. Басейн Дніпра займає 65% території країни. Це найбільший річковий басейн України, він має площу 504000 Км2 і включає 32000 водотоків, серед яких 89 рік завдовжки 100км і більше.
Крім цього – Дніпро - це символ України. Давня назва річки – Борисфен. Її історія пов'язана з історією Київської Русі, це шлях “ із варяг у греки ”, це – розквіт, торгівля, багатство та культура.
Дніпро


Слайд #17
Дніпро


Слайд #18
Дунай найповноводніша річка країни. Його басейн знаходиться на території багатьох країн Європи, в Україна він протікає невеликий шлях – 174 км. Середній річний стік Дунаю становить приблизно 123 млн. м3 , що вдвічі більше від стоку Дніпра. На українських землях свій початок беруть деякі з його найбільших приток, такі як Тиса, що починає свій шлях під Говерлою, а на північних схилах Чорногори - інша притока - Прут.
Дунай


Слайд #19
Дунай


Слайд #20
У нижній течії Дунаю розташоване одне з унікальних міст України – Вилкове.
Його називають українською “ Венецією ”, бо вулицями – каналами цього міста можна пересуватися човнами.
Українська “ Венеція”


Слайд #21
Українська “ Венеція”


Слайд #22
Є в Україні “ дивна “ річка – Мокра Волноваха на південному заході Донецького басейну. На своєму шляху вона кілька разів зникає, а потім з'являється знову. Від верхів'я до балки Антон – Тарами відбувається нагромадження води за рахунок підземних вод у руслі самої річки і внаслідок впадання водотоків з 9 невеликих балок. Від гирла балки Антон – Тарами до села Стили вода зникає і з'являється тільки на південь від села Кам'яної. Підземна течія річки проходить по карстових печерах, річка живиться самостійною системою підземних вод.
“Дивна “ річка


Слайд #23
Мокра Волноваха


Слайд #24
На звання найдивнішої річки може “претендувати” й річка Сліпа Турія, що на Волині. Вона майже ніде не згадується, а “Словник гідронімів України” інформує, що “водостік її визначається як річка, яка нікуди не впадає”, і надає її “прописку” – басейн Прип’яті. Свій початок річка бере від джерела у Щетининських та Чарчинських болотах, має своє русло і течію, місцями сягає ширини 20 м, а потім через кілька кілометрів зникає. Не зумівши дістатись до Турії, Прип’яті або Стиру, Сліпа Турія залишається водяним апендиксом на рівнинних болотах.
“Найдивніша “річка


Слайд #25
Сліпа Турія


Слайд #26
«Найлегковажнішою» вважається річка Велика Репіда, яка витікає з озера Кургулуй, що на південному заході України, і впадає в Дунай. Але під час повені, коли рівень води в Дунаї стає вищим за рівень води в озері Кургулуй, річка повертає свою течію в зворотному напрямі від Дунаю до озера.
“Найлегковажніша” річка


Слайд #27
Велика Репіда