Презентація "Інтерференція світла"

-1
Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Інтерференція світла"
Слайд #1
Інтерференція світла
Виконала
Учениця 11-А класу
ХЗОШ №168
Бєлікова Юлія


Слайд #2
Інтерференція хвиль
Інтерференція – це накладання двох або кількох світлових хвиль, що призводить до посилення й послаблення світла на певних ділянках. Інтерференцією світла називають суперпозицію світлових хвиль, що йдуть від двох або більше когерентних джерел, що приводить до перерозподілу інтенсивності світла в просторі.
Інтерференційна картина


Слайд #3
Когерентними вважають джерела, які:
- випромінюють світло однакової частоти ω1 = ω2;
- випромінюють світло однакової поляризації;
- інтерферуючі хвилі мають сталу в часі різницю фаз.
Інтерференція характеризується інтерференційною картиною – чергуванням світлих та темних смуг (максимумів та мінімумів інтенсивності).
Умовою стабільності інтерференційної картини є суперпозиція когерентних хвиль.


Слайд #4
Когерентні хвилі на практиці отримують від джерела, розділивши світло, що випромінюється ним на два пучки, наприклад, заломлений та відбитий.
Дослід Юнга
(утворення когерентних джерел)


Слайд #5
Оптичною довжиною шляху називають шлях світла у вакуумі, пройдений за той самий час, що і у речовині.
Оптична довжина шляху чисельно дорівнює добутку геометричної довжини шляху світла на абсолютний показник заломлення середовища:
L = nl.
Оптична різниця ходу променів Δ, дорівнює різниці їхніх оптичних довжин шляху:
Δ = L1 – L2.’
Різниця фаз Δφ інтерферуючих променів пропорційна їх оптичній різниці ходу
Δφ = 2π∙Δ/λ.


Слайд #6
Максимум інтенсивності світла в інтерференційній картині спостерігається в тих місцях, для яких оптична різниця ходу інтерферуючих променів дорівнює парному числу півхвиль:
Δ = ±kλ (k = 0,1,2,…).
Мінімум інтенсивності спостерігається при оптичній різниці ходу, що дорівнює непарному числу на півхвиль:
Δ = ±(2k+1)λ/2.


Слайд #7
Інтерференційні смуги рівного нахилу спостерігаються при відбиванні розсіяного світла від двох поверхонь тонкої плоскопаралельної пластинки. Смуги рівного нахилу локалізовані в нескінченості і для їх спостереження на екрані необхідна фокусуючи лінза.
Смуги рівного нахилу


Слайд #8
Оптична різниця ходу світлових хвиль, що виникає при відбиванні монохроматичного світла від тонкої плівки:
де d – товщина плівки,
n – показник заломлення плівки,
і – кут падіння,
±λ/2 – зміна довжини хвилі при відбиванні від більш густого оптичного середовища.


Слайд #9
Смуги рівної товщини спостерігаються при освітленні тонкої пластини зі змінною товщиною паралельним пучком світла. Смуги рівної товщини локалізовані поблизу поверхні пластини.

Смуги рівної товщини


Слайд #10
Якщо роль пластини змінної товщини відіграє повітряний прошарок між лінзою з великою фокусною відстанню і плоско паралельною пластинкою, то інтерференційну картину називають кільцями Ньютона.
Кільця Ньютона та їх утворення


Слайд #11
Радіуси світлих кілець Ньютона у відбитому світлі:
де k – номер світлого кільця,
R - радіус кривизни лінзи.
Радіуси темних кілець Ньютона у відбитому світлі:

Радіуси темних кілець Ньютона у прохідному світлі:

Радіуси світлих кілець Ньютона у прохідному світлі:
За допомогою кілець Ньютона можна визначити радіус кривизни лінзи або довжину світлової хвилі.


Слайд #12
Явище інтерференції
використовується для точного
визначення:
- довжин світлових хвиль,
- показника заломлення,
- швидкості світла,
- малих кутів.
Прилади, що використовують явища інтерференції для оптичних вимірів, називаються інтерферометрами


Слайд #13
Інтерференція Світла В Мильній Бульбашці