Презентація "Російський балет"

+6
Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Російський балет"
Слайд #1
Російський
балет
Видатні композитори і виконавці
Виконала учениця 11-А класу
Яковлєва Юлія


Слайд #2
БАЛЕТ
(від фр. balleto і лат. ballo – танцюю) ̶ вид театрально-музичного мистецтва, де художній образ створюється за допомогою хореографії, танцювально-пластичної мови.
Виник у Північній Італії в епоху Відродження (XVI ст.). Першим балетним спектаклем-виставою став комедійний балет королеви Катерини Медичі «Цирцея», поставлений італійським балетмейстером Бальтазаріні ді Бельджойозо в 1581 р. у Франції.
У 1661 році Людовік XIV на прізвисько Король-Сонце створив Королівську академію музики й танцю, а через 10 років ̶ Королівську академію музики. Директор академії, королівський учитель танців П’єр Бошан, визначив п’ять основних позицій класичного танцю.


Слайд #3
Балет у Росії виник як придворне мистецтво за царя Олексія Михайловича.
8 лютого 1673 року була поставлена перша балетна вистава ̶ «Балет про Орфея і Евридику». Це була лише чергова царська «забава», але він першим із російських царів увів у штат свого двору нову посаду танцюриста.


Слайд #4
У 1738 році в Російській імперії, завдяки французькому танцмейстеру Жанові-Батисту Ланде, з'явилася перша школа балетної майстерності ̶ нині відома Санкт-Петербурзька Академія Російського балету ім. Агрипини Яківни Ваганової. Через три роки 12 хлопчиків і 12 дівчат із палацової челяді стали першими в Росії професійними танцівниками.


Слайд #5
1742 року Єлизавета II видала указ про заснування в Петербурзі російської балетної трупи. 1756 року був виданий указ про створення дирекції імператорських театрів.
1776 року у Москві було закладено Большой театр
1801 року В Петербург прибув балетмейстер Шарль Луї Дідло, який очолив трупу петербурзького балету
1823 року французька балерина Феліцата Гюллень-Сор виклала свою методику В Московському театральному училищі.
1830 році у російському балеті почалась епоха романтизму.
1860 року у Петербурзі відкрито - Маріїнський театр.
На початку XIX століття російське балетне мистецтво досягло творчої зрілості. Балет зайняв привілейоване положення серед інших видів театрального мистецтва.


Слайд #6
У балетах минулого існувала ціла система умовних позначок. Якщо артист, приміром, проводив по своєму чолу ребром долоні, припускаючи, що в нього на голові корона, це означало «король»; склав хрестоподібно руки на грудях, виходить, «помер»; указав на підмізинний палець руки, де зазвичай носять обручку ̶ «прагну одружитися» або «одружений»; став робити руками хвилеподібні рухи, виходить, «приплив на кораблі» і так далі. Звісно, усі ці жести були зрозумілі лише балетмейстерам, артистам і купці балетоманів ̶ постійних відвідувачів балетів.


Слайд #7
Новий етап в історії російського балету почався, коли великий російський композитор П. Чайковський уперше склав музику для балету. Це було «Лебедине озеро». До цього балетна музика вважалася усього лише акомпанементом до танців. Завдяки Чайковському балетна музика стала серйозним мистецтвом поряд із оперною й симфонічною музикою. Раніше музика повністю залежала від танцю, тепер танцю доводилося підкорятися музиці.


Слайд #8
Петро Ілліч Чайковський
1840-1893
Докорінний злам у розвитку балетного мистецтва настає у зв'язку з діяльністю П.І.Чайковського балетна музика якого органічно пов'язана із змістом і розвитком сценічної дії. До цього часу музика в балеті відігравала лише другорядну роль. Він широко застосовував принцип симфонічного розвитку музичних думок, створював яскраві музичні характеристики. Велике значення мала діяльність балетмейстерів М.Петіпа та Л. Іванова, які разом поставили »Лебедине озеро»П. І. Чайковського (1876). Сам М. Петіпа поставив балет «Спляча красуня» (1889), »Лусунчик (1892). Піднесенню російського балету сприяла діяльність балетмейстера М. Фокіна, артистів
Г. Павлової, Т. Карсавіної, В. Ніжинського у Петербурзі, балетмейстера О. Горського, артистів К.Гельцер, М. Мордкіна у Москві. Музику до балетів писали композитори 
О.К.Глазунов А. С. Аренський та ін.


Слайд #9
Балет «Лускунчик» 1892
Балет «Спляча красуня» 1889
Балет «Лебедине озеро» 1876


Слайд #10
Маріус Петіпа
1818-1910
Величезний внесок у розвиток російського балету зробив Маріус Петіпа, французький артист і хореограф, що працював у Росії. Найбільший хореограф другої половини XIX століття, він очолював Петербурзьку імператорську балетну трупу, де поставив понад 50 спектаклів, що стали зразками стилю «великого балету», який сформувався в цю епоху в Росії. Співпраця з Чайковським стала для Петіпа джерелом натхнення, з якого народилися геніальні твори, і насамперед «Спляча красуня», де він досяг вершин досконалості.


Слайд #11
Справжній реформатор балетного мистецтва ̶ Михайло Фокін, що повстав проти традиційної побудови балетної вистави. Він склав новий тип вистави ̶ одноактний балет із наскрізною дією, стильовою єдністю музики, хореографії та сценографії. На зміну монументальній виставі прийшов одноактний балет-мініатюра.
Важливого значення Фокін надавав сценографії. Художники об’єднання «Мир искусства» (Л.С. Бакст, О. Н. Бенуа, М. К. Реріх, К. О. Коровін, А. Я. Головін) що оформлювали постановки Фокіна, стали їх повноправними співавторами.
Михайло Фокін
1880-1940


Слайд #12
Сергій Павлович Дягілєв
1872-1929
Сергій Павлович Дягілєв ̶ меценат, першовідкривач талантів, автор зухвалих проектів і в цьому розумінні ̶ борець, гравець. У 1898 р. починає видавати перший у Росії художній журнал «Мир искусства».
Із 1909 року Дягілєв організовує щорічні гастролі російського балету «Російські сезони» до Парижа.
Видатні композитори Стравінський, Дебюссі, Равель, Прокоф’єв, де Фалья, Саті, Набоков створювали нову й оригінальну музику для дягілєвських балетів. Чудові художники були авторами декорацій і костюмів, що стали хрестомaтійними: Олександр Бенуа, Леон Бакст, Микола Реріх, Мстислав Добужинський, Наталя Гончарова, Михайло Ларіонов, Пабло Пікассо, Анрі Матісс і Наум Габо! Їхній незвичайний талант, відчуття кольору, пропорцій дозволяли творити чудеса...


Слайд #13
Ігор Федорович Стравінський
1882-1971
Композитор зі світовим ім'ям. Його однаково вважають своїм видатним співвітчизником і росіяни, і українці, а також громадяни США.
Для Дягілєвських сезонів він написав балети «Жар-птиця», «Петрушка» і «Весна священна», які відіграли значну роль у популяризації російської культури в Європі, сприяли становленню моди на все російське.


Слайд #14
Сергій Сергійович Прокоф'єв
1891-1953
Видатний композитор-новатор, піаніст і диригент народився в селі Сонцівка, нині село Красне Червоноармійського району Донецької області.
Створив балети «Сталевий скок» і «Блудний син», «Казка про блазня, який сімох блазнів пережартував», «Ромео й Джульєтта», «Розповідь про кам’яну квітку». 1930 року для театру «Гранд-Опера» був написаний балет «На Дніпрі». Балет «Попелюшка» отримав у 1946 році Державну премію СРСР.


Слайд #15
У 1908 році почалися щорічні виступи артистів російського балету в Парижі, організовані театральним діячем С. П. Дягілєвим. Серед них найвидатнішою танцівницею була незрівнянна Ганна Павлова. «Умираючий лебідь», створений великою балериною Павловою, ̶ поетичний символ російського балету початку XX століття.
Ганна Павлівна Павлова
1881-1931


Слайд #16
Вацлав Томович Ніжинський1889-1950
Він створив новий образ чоловічого танцю, і після нього вже не писали балетів тільки для жінок. Почалася нова ера.
Новатор в усьому, що стосувалося балету, В. Ніжинський став також реформатором балетного костюма.


Слайд #17
Галина Сергіївна Уланова1909-1998
Її життя ̶ це напружена праця, а талант завжди був для неї лише підмогою в роботі. У житті вона завжди скоряла людей своєю відкритістю, добротою, увагою й сердечністю. Уланова ̶ легенда балету, єдина балерина, якій ще за життя встановили пам’ятники ̶ у Стокгольмі і в Санкт-Петербурзі.


Слайд #18
Майя Михайлівна Плісецька нар. 1925


Слайд #19
Видатна балерина, хореограф, доктор Сорбонни і почесний професор Московського державного університету. Народна артистка СРСР. Герой Соціалістичної праці. Власниця безлічі нагород і премій, серед яких три ордени Леніна, ордена «За заслуги перед Батьківщиною» III, II і I ступенів, а також орден Франції «За заслуги в літературі й мистецтві», орден Почесного легіону і орден Ізабелли Католицької.


Слайд #20
Родіон Костянтинович Щедрін
Вона прагнула танцювати не тільки класику, але й сучасне. У квітні 1967 року була вперше показана «Кармен-Сюїта» Бізе ̶ Щедріна, яка була поставлена знаменитим кубинським балетмейстером Альберто Алонсо спеціально для Плісецької. Її Кармен стала однією з головних ролей балерини в репертуарі Большого театру й назавжди ввійшла в історію світової хореографії.


Слайд #21
Спеціальний одяг для балету
Пачка - жорстка спідниця, використовувана в балеті для танцівниць.
Перша пачка була зроблена в 1839 для Марії Тальоні по малюнку художника Ежен Ламі.
Стиль і форма пачки з часом змінювалися. В кінці XIX століття пачка Анни Павлової сильно відрізнялася від сучасної, вона була довшою і тоншою. На початку 20 століття прийшла мода на пачки, прикрашені пір'ям і коштовним камінням. У радянський час пачка стала короткою і широкою.


Слайд #22
Спеціальне взуття балерини
Пуанти - спеціальне взуття балерини, яка дозволяє стати на полупальци, походить від французького «кінчик». Французькі балерини могли похвалитися тим, що вміли ставати на кінчики пальців і виконувати при цьому складні елементи. Для полегшення такого танцю і стали використовуватися пуанти, які закріплювали ногу і дозволяли балерині зберігати рівновагу.
Сучасні пуанти виготовляються з атласною матерії, найчастіше пуанти замовляються майстру для певної балерини. Це необхідно для того, щоб вони надійно закріпили стопу. У шкарпетці балетної туфельки укладається ущільнений матеріал, а стрічки перехоплюють ногу у щиколотки.
Танець на пуантах відрізняється особливою граціозністю і віртуозністю виконання.


Слайд #23
Через терни до зірок
Балет красивий і складний вид мистецтва, який вимагає від артистів величезної титанічної і наполегливої ​​праці. Займатися балетом починають з дитинства.
Щоденні репетиції, вправи на розтяжку забирають багато часу. Ті, хто прирікає себе на таку працю присвячують цій справі все своє життя.


Слайд #24
Дякую за увагу!