Презентація "ЮНЕСКО"

-4
Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "ЮНЕСКО"
Слайд #1
ЮНЕСКО
Організа́ція Об’є́днаних На́цій з пита́нь осві́ти, нау́ки і культу́ри


Слайд #2
Організа́ція Об’є́днаних На́цій з пита́нь осві́ти, нау́ки і культу́ри
ЮНЕСКО 
(англ. United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization, UNESCO) — міжнародна організація, спеціалізована установа Організації Об’єднаних Націй, яка при співпраці своїх членів-держав у галузі освіти, науки, культури сприяє ліквідації неписьменності, підготовці національних кадрів, розвиткові національної культури, охороні пам’яток культури тощо.


Слайд #3
16 листопада 1945 був підписаний Статут ЮНЕСКО і створена підготовча комісія.
Статут був підписаний представниками 37 держав з 44, присутніх на зустрічі. Статут 
набув чинності після того, як був ратифікований 20 державами. Це сталося 
4листопада 1946. Перша сесія генеральної конференції ЮНЕСКО, в якій взяли участь представники 30 держав, пройшла в Парижі з 19 листопада по 10 грудня 1946.


Слайд #4
На 2011 вона охоплювала 193 країн-держав; консультативний статус при ній мають неурядові організації (приблизно 250). Головний осередок ЮНЕСКО знаходиться в Парижі. ЮНЕСКО має видавництво Office des Presses de l’Unesco (різними мовами), в якому з́являються 26 періодичних видань, серед них «Кур'єр ЮНЕСКО» (35 мовами), «Культури», «Музеум», «Перспективи освіти» та ін. Україна є членом ЮНЕСКО від 1954.


Слайд #5
Діяльність ЮНЕСКО
Практична діяльність ЮНЕСКО будується на засадах середньострокового плану,
розрахованого на 6 років. У свою чергу, на підставі такого плану складаються три дворічні
програми. Конкретна робота Організації, що проводиться в рамках затверджених програм i
здійснюється за такими головними напрямами:
Велика програма I — Освіта.
Велика програма II — Природничі науки.
Велика програма III — Соціальні та гуманітарні науки
Велика програма IV — Культура.
Велика програма V — Комунікація та інформація.
Організацією реалізується цілий ряд довгострокових широкомасштабних міжнародних
програм і проектів у таких галузях, як океанографія, екологія, гідрологія, відновлювані
джерела енергії, геологічна кореляція, науково-технічна,інформація,
інформатика, комунікація, біоетика, управління соціальними перетвореннями,
повернення культурних цінностей, збереження всесвітньої культурної і природної спадщини,
професійно-технічна освіта, освіта для XXI століття тощо.
Для координації міжнародної співпраці з реалізації цих програм створені та функціонують
відповідні міжурядові комітети та ради, до складу яких входить встановлена кількість
представників тих країн-членів, які обираються Генеральною конференцією на певний
період. У країнах-членах діють національні органи із зазначених програм.


Слайд #6
ОСВІТА
У галузі освіти основні зусилля ЮНЕСКО спрямовані на:
-сприяння розширенню доступу до базової освіти та ліквідації неписьменності;
-розвиток екологічної та превентивної, безперервної, професійно-технічної та вищої освіти;
-сприяння проведенню аналізу та оцінки національних освітніх систем, розробці політики та здійсненню реформ у галузі освіти з метою покращання її якості та адаптації до потреб суспільства;
-підготовку освітянських кадрів;
-сприяння визнанню еквівалентності навчальних курсів, свідоцтв і дипломів у сфері освіти.


Слайд #7
НАУКА
У галузі науки, окрім згаданих вище довгострокових міжнародних наукових програм, ЮНЕСКО сприяє міжнародній співпраці з розвитку фундаментальних та інженерних наук, вузівської науки та її адаптації до потреб суспільства, розвитку та застосуванню в різних галузях нових інформаційних і телекомунікаційних технологій. У галузі гуманітарних наук реалізуються проекти, що стосуються людських аспектів глобальних соціальних змін і розвитку, зміцнення демократичних процесів, забезпечення прав людини, усунення різного роду дискримінації, участі молоді у розвитку суспільства, питань багатоетнічного співіснування, запобігання національним та етнічним конфліктам, створення клімату соціальної гармонії.


Слайд #8
КУЛЬТУРА
Діяльність ЮНЕСКО в галузі культури охоплює такі сфери:
-збереження та відродження матеріальної і нематеріальної культурної спадщини;
-розвиток мистецтв;
-сприяння розвитку сучасних культур;
-сприяння поверненню втрачених культурних цінностей країнам їхнього походження;
-поширення книг і читання шляхом сприяння розвитку книговидавничої справи;
-розвиток індустрії культури та розробка політики в галузі культури;
-захист авторських і суміжних прав;
-аналіз взаємозв’язку між культурою та розвитком, врахування культурного фактора у розвитку суспільства;
-розвиток культурного плюралізму та міжкультурного діалогу.


Слайд #9
КОМУНІКАЦІЯ
У галузі комунікації та інформації ЮНЕСКО покликана сприяти вільному поширенню інформації, незалежності засобів інформації, зміцненню та модернізації інформаційних інфраструктур і служб документації (бібліотек, архівів) у країнах-членах, застосуванню нових інформаційних і телекомунікаційних технологій, підготовці кадрів у цій галузі.


Слайд #10
Україна в ЮНЕСКО
За період членства в ЮНЕСКО Україна виступала ініціатором започаткування багатьох міжнародних програм і проектів цієї Організації. Зокрема, в ході 26-ї сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО вона ініціювала розгортання масової міжнародної кампанії по викоріненню неписьменності. Ця кампанія набула широкого міжнародного визнання і лягла в основу 20-річної програмної діяльності ЮНЕСКО в цій галузі.Україна висунула також пропозицію про використання засобів інформації з метою зміцнення миру, недопущення пропаганди війни, насильства і ненависті між народами, що дало поштовх до розробки і прийняття відповідної Декларації (1978 р.). Україна була серед ініціаторів розробки Декларації про раси і расові забобони, започаткування проектів стосовно ролі ЮНЕСКО у встановленні нового міжнародного економічного порядку, вивчення та поширення слов’янських культур тощо.


Слайд #11
На 27-й сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО (1993 р.) Україна виступила з ініціативою розробки «Програми культури миру». Ця ініціатива лягла в основу переорієнтації діяльності ЮНЕСКО в напрямку зміцнення її етичної місії та ролі у формуванні психології культури миру, клімату довіри і толерантності. На підставі цієї пропозиції розроблено міждисциплінарний проект «На шляху до культури миру», який став складовою частиною всіх наступних дворічних програм та стратегічних напрямків діяльності Організації до 2001 року.В рамках цього проекту у 1999 р. в Києві під егідою Президента України та за фінансовою участю ЮНЕСКО проведено Міжнародну конференцію «Демократичне врядування та культурамиру в країнах Центральної, Східної та Південно-Східної Європи». В ході 29-ї сесії Генконференції ЮНЕСКО Україна ініціювала звернення до ООН з метою проголошення ООН одного з років Міжнародним роком захисту, збереження та відродження культурної спадщини.


Слайд #12
У вузах та наукових закладах України створено i діють 11 кафедр ЮНЕСКО в галузях лінгвістики, філософії людського спілкування, застосування інформаційних та комунікаційних технологій в освіті, превентивної освіти та соціальної політики, екології техногенних регіонів, кріобіології, клітинної i молекулярної нейробіології, прав людини i демократії. У 1967 р. Україна приєдналася до проекту асоційованих шкіл ЮНЕСКО. Нині в Україні нараховується 37 асоційованих шкіл ЮНЕСКО. З листопада 1990 р. в Україні діє Українська асоціація клубів ЮНЕСКО, яка об’єднує близько 50 таких клубів.


Слайд #13
Канали ЮНЕСКО використовуються для популяризації серед світового співтовариства української науки, культури та освіти. Інформаційні видання Організації публікують статті i матеріали про Україну. За фінансового сприяння з боку ЮНЕСКО в Україні було видано ряд книг, альбомів, матеріалів та публікацій. Проведено цілу низку конференцій та досліджень. Важливе значення в цьому плані має внесення ювілеїв видатних діячів та історичних подій українського народу до спеціального календаря ЮНЕСКО та участь Організації та її членів у відзначенні цих ювілеїв. У штаб-квартирі Організації проводяться українські виставки, концерти, кіноперегляди, наукові конференції тощо.
У 1991—1997 рр. здійснювалась Програма «ЮНЕСКО-Чорнобиль», спрямована
на залучення, в межах компетенції ЮНЕСКО, міжнародної допомоги з метою
мінімізації наслідків аварії на ЧАЕС. За цією Програмою в містах Іванків,
Бородянка та Славутич створено три центри соціально-психологічної реабілітації
населення потерпілих від катастрофи територій, зокрема дітей та молоді. В рамках
зазначеної програми отримано цінне медичне обладнання для діагностики
захворювань крові вартістю 475 тис. дол.


Слайд #14
Значний вплив на розвиток співробітництва України з ЮНЕСКО мали візити Генерального директора Організації в Україну. Відбулося чотири візити в Україну Генеральних директорів ЮНЕСКО. Амаду Махтар М'Боу (Сенегал) відвідав Україну у травні 1982 р. Два візити Федеріко Майора (Іспанія) відбулися у квітні 1991 р. та у листопаді 1997 р. Яскравим прикладом динамізації стосунків з ЮНЕСКО слугував i візит К. Мацуури в Україну (17-19 вересня 2000 р.) на запрошення Президента України Л. Д. Кучми та для участі у Міжнародній конференції «ЛІНГВАПАКС-VIII», що відбулася на базі Київського державного лінгвістичного університету.
Федеріко Майор в Україні


Слайд #15
Загалом відносини співробітництва між Україною та ЮНЕСКО розвиваються у конструктивному руслі, спрямованому, зокрема, на розширення участі українських інституцій у міжнародному співробітництві в гуманітарній сфері, а також на підвищення економізації участі України в програмній діяльності Організації.


Слайд #16
Виконала:учениця 9- А класу Новоодеської ЗОШ № 2
Тульчевська Марія
2013 р.