Презентація "Релігійна і міжконфесійна ситуація у незалежній Україні"

+2
Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Релігійна і міжконфесійна ситуація у незалежній Україні"
Слайд #1
Релігійна і міжконфесійна ситуація у незалежній Україні
М.Білоус


Слайд #2
Із моменту проголошення в Україні незалежності активізувалося релігійне життя суспільства. Навесні 1991 р. Верховною Радою України був ухвалений закон про свободу совісті та релігійних об'єднань, який заборонив державі втручатися у справи церкви, а церкві — у державні справи.


Слайд #3
Сучасна релігійна ситуація в Україні характеризується розколом православ'я. 1990 р. після обрання патріарха Мстислава (Скрипника) була відновлена УАПЦ.
1990 рік


Слайд #4
У Харкові, Києві та інших містах відновилися її храми. Московський патріархат надав внутрішню автономію Українській православній церкві (УПЦ), але зберіг за собою право призначати вищих духовних осіб в Україні.
м.Київ
м.Харків
м.Чернігів


Слайд #5
Частка громад Української православної церкви
(Московського патріархату) станом на 01.01.2010


Слайд #6
Стосунки Церкви та держави
З початку набуття Україною незалежності, у часи президенства Леоніда Кравчука, стосунки церкви з державою стали напружені через активну підтримку владою інших православних церков та греко-католиків, тиск на Українську православну церкву, а також через втручання УПЦ в політичне життя України. За правління Леоніда Кучми Українська православна церква (Московського патріархату) та Українська Греко-Католицька Церква отримали максимальне сприяння з боку влади. За Віктора Ющенка декларувалося рівне ставлення до усіх конфесій, проте оголошеного відділення церкви від держави не сталося.


Слайд #7
Спроби президента Л. Кравчука та київського митрополита Філарета (Денисенка) домогтися від Московського патріархату повної незалежності УПЦ не вдалися.


Слайд #8
Тому частини УПЦ і УАПЦ за підтримки української влади виділились, утворивши Українську православну церкву Київського патріархату (УПЦ КП), яка й досі є ніким не визнаною.


Слайд #9
Українська Православна Церква — Київський Патріархат — православна Церква в Україні із резиденцією Патріарха в Києві. УПЦ-КП створено в червні 1992 року внаслідок об'єднання двох церковних груп, що обстоювали незалежність від Російської православної церкви: частини вірних та єпископату УПЦ-МП на чолі із Митрополитом Київським і всієї України Філаретом (Денисенком) та Української Автокефальної Православної Церкви. За чисельністю вірян станом на кінець 2011 року — найбільша в Україні, за даними Центра Разумкова станом на лютий 2011 року, була другою.; за чисельністю парафій та священнослужителів (за даними Держкомнацрелігій) — друга.


Слайд #10


Слайд #11
Динаміка кількості громад УПЦ-КП
за даними Держкомнацрелігій
Частка громад Української православної церкви
Київського патріархату станом на 01.01.2010


Слайд #12
Відношення церкви до кривавого вбивства владою свого народу
20 лютого 2014 року Синод Української православної церкви Київського патріархату прийняв рішення поминання влади під час богослужінь: «Враховуючи, що державною владою не були почуті неодноразові заклики Церкви до неї не застосовувати зброю проти народу, який обрав владу для служіння собі та Україні, а не для вчинення насильства і вбивств, — припинити з 20 лютого 2014 року поминання влади під час богослужінь». Усі священики до наступного рішення Синоду мають молитись «за Богом бережену Україну нашу і український народ» без згадування влади.


Слайд #13
Таким чином, православ'я в Україні розкололось на три ворогуючі між собою конфесії, що надзвичайно ускладнює релігійну ситуацію в Україні. Між ними точиться гостра боротьба за нерухомість (храми) і паству, що неодноразово призводило до суперечок їх прибічників.
1) Українська Православна Церква в юрисдикції Московського Патріархату (далі – УПЦ МП), яка налічує 12340 парафій, що становить 67,5% православних громад країни;
2) Українська Православна Церква Київського Патріархату (далі – УПЦ КП) налічує 4482 парафій, що становить 24,5% православних громад країни; 
3) Українська Автокефальна Православна Церква (далі - УАПЦ) налічує 1208 парафій, що становить 6,6% православних громад країни


Слайд #14
Міжконфесійні контакти та структури, що почали утворюватися в Україні після набуття нею незалежності, як розширення співпраці між суб’єктами релігійного життя, у першу чергу, є ознакою його нормалізації, зменшення внутрішньої напруги у релігійному середовищі та його конфліктогенного впливу на інші суспільні процеси. Серед таких міжконфесійних об’єднань слід назвати, наприклад, Всеукраїнську Раду Церков і релігійних організацій, утворену 1998 р. Ця організація активно співпрацює з державою, насамперед, через Держкомнацрелігій.


Слайд #15
Міжконфесійні об’єднання здатні відіграти позитивну роль у подальшому розвитку релігійного середовища України, зокрема, у площині консолідації зусиль релігійних організацій заради реалізації ними масштабних соціальних проектів, роботи з мінімізації наслідків міжконфесійних конфліктів, налагодженню стосунків між релігійними організаціями та державою.


Слайд #16
Отже, після набуття Україною незалежного статусу відбувається постійний процес лібералізації державно-церковних відносин, а також процес налагодження стосунків між релігійними організаціями як рівними учасниками діалогу
Після періоду кризи, що пов’язана була з різким переходом до легальної та плюралістичної моделі існування релігійних організацій та їхніх відносин, починається спад конфліктогенної активності окремих учасників державно-церковних відносин, налагодження засад взаємоповаги та толерантності. З часом постала можливість не тільки проведення спільних заходів соціальної направленості, а й співпраця релігійних організацій у межах окремих міжрелігійних та міжконфесійних утворень, серед яких Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій та інші. Ці спільні інституції дозволяють також полегшити відносини з державою, оскільки враховують позиції не кожної окремої традиції, а спільну позицію багатьох учасників діалогу. Можна зазначити, що співпраця в межах таких спільних інституцій приносить плідні результати у розбудові державно-церковних відносин.


Слайд #17
Кінець. Дякую за увагу.