Презентація "Деякі прояви макроекономічної цілісності"

-1
Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Деякі прояви макроекономічної цілісності"
Слайд #1
Деякі прояви макроекономічної цілісності
Тема уроку:


Слайд #2
Баланс сукупних доходів і витрат
Приклад
Структура сукупних доходів і витрат
Схема
Сукупний попит та пропозиція
Циклічність розвитку
Тривалість циклів
Середні цикли
Пояснення середніх циклів
Довгі цикли
Пояснення довгих циклів
Зміст


Слайд #3
Для економіки вивчення внутрішніх зв'язків, перш за все, означає розкриття особливостей кругообігу. У ньому беруть участь чотири макроекономічні суб'єкти, кожен з яких представляє одну з частин (секторів) економіки:
домашні господарства;
підприємці;
держава;
закордонні споживачі вітчизняної продукції.
Проблема доходи — витрати є важливою і для окремого підприємства, і для економіки в цілому. Для визначення результативності діяльності окремого підприємства, як нам уже відомо, необхідно зіставити його доходи від реалізації й витрати. Якщо доходи перевищують витрати, то це є свідченням успішної діяльності. Подібне зіставлення необхідно робити і на макроекономічному рівні. Проте критерій успішної діяльності економіки в цілому інший: на макроекономічному рівні має досягатися відповідність, або, як кажуть інакше, баланс сукупних доходів і сукупних витрат. Для пояснення цієї тези скористаємося прикладом.
Баланс сукупних доходів і витрат


Слайд #4
Нехай уся економіка країни обмежується виробництвом одного товару — цукру; єдиний ресурс, який у цьому виробництві використовується, — це праця. Для спрощення ситуації ми поки що не братимемо до уваги двох інших суб'єктів: державу і закордонних споживачів. Зв'язки виробників і домогосподарств у цьому випадку відображає така схема:
Приклад
Домогосподарства
Підприємці
Праця
Цукор
Заробітна плата (дохід)
Споживчі витрати


Слайд #5
Переконавшись у необхідності досягнення рівноваги між сукупними доходами і витратами, маємо тепер з'ясувати їхню структуру та дослідити, як сукупні доходи перетворюються на сукупні витрати. У цьому допоможе схема, яка враховує не лише домашні господарства і підприємницький сектор, а й державу і закордон.
Структура сукупних доходів і витрат


Слайд #6
Схема
Домогосподарства
Зарплата, рента, процент
Прибуток
Амортизація
Чистий експорт
Споживчі витрати
Державні витрати
Інвестиції
Закордон
Підприємці
Державний сектор
=
Сукупні витрати
Сукупні доходи
Соціальні трансферти
Податки
Заощадження
Податки


Слайд #7
Економіка як ціле передбачає не лише відповідність сукупних доходів і витрат, а й відповідність сукупних попиту та пропозиції. Від взаємодії останніх залежить загальний обсяг продукту, створюваного в економіці, та загальний рівень цін.
Сукупний попит — це готовність придбати створений в економіці продукт, яку виявляють домашні господарства, підприємці-інвестори, держава та закордонні споживачі.
Сукупна пропозиція — це готовність виробити, яку виявляють усі виробники країни.
Може виникнути запитання: яким чином співвідносяться сукупні доходи і витрати, з одного боку, сукупні попит і пропозиція — з іншого? Для відповіді на нього скористаємося схемою:
Сукупний попит та пропозиція
Сукупні
доходи
Сукупна
пропозиція
Сукупні
витрати
Сукупний
попит


Слайд #8
Тенденція до економічного зростання властива більшості країн світу. Особливою постійністю вона відзначається у розвинутих країнах. Зокрема, середній річний темп зростання валового внутрішнього продукту за період 1965-2000 років для семи розвинутих країн світу визначався такими показниками (у %):
Циклічність розвитку
Наведені дані свідчать, що протягом 35-річного періоду зростання виробництва на душу населення відбувалось у різних країнах по-різному. Лідерами у цьому є Японія та Канада.
Побачити прояви економічних циклів можна за показниками економічної активності, до яких належать:
США
Канада
Японія
Франція
Німеччина
Швеція
Великобританія
3
3,2
4,1
2,7
3
2,5
2,6
сукупні обсяги виробництва;
загальний рівень цін;
рівень доходів населення;
динаміка роздрібної торгівлі;
зайнятість населення та безробіття;
курс акцій найбільших корпорацій;
прибутки корпорацій;
контракти на нове будівництво.


Слайд #9
За даними Елвіна Хансена, протягом 142 років в США було 17 циклів, середня тривалість яких становила 8,35 року. В межах цих циклів виникали дрібніші піднесення і спади. Зокрема, за 130-річний період було 37 малих циклів, середня тривалість яких досягала 3,51 року.
Загальновизнаним є також існування довгих циклів, що охоплюють період у півстоліття.
Тривалість циклів


Слайд #10
Середні (8 —10 років) цикли мають таку конфігурацію:
Середні цикли
Спаду властиві неможливість реалізувати продукцію, скорочення виробництва і зайнятості, зменшення цін та подорожчання кредиту.
Депресія характеризується досягненням нижчої точки і припиненням подальшого спаду виробництва.
Пожвавлення означає зростання виробництва і зайнятості до межі, з якої розпочався спад.
Піднесення — це перехід до виробництва, що перевищує докризовий рівень, який супроводжується зростанням цін, доходів домогосподарств і прибутків підприємців.
Загальна
лінія розвитку
Депресія
Пожвавлення
Спад
Піднесення
І
ІІ
ІІІ
ІV


Слайд #11
Існує багато пояснень, середнього циклу, серед яких найбільшу увагу привертають такі:
1) циклічні коливання є результатом технічних нововведень (інновацій), які вимагають збільшення інвестицій, останні спричиняють піднесення економіки (Йозеф Шумпетер);
2) причиною спадів є надмірне інвестування, що порушує відповідність пропозиції засобів виробництва і предметів споживання (Людвіг Мізес, Фрідріх Хайєк);
3) цикл зумовлюється рухом кредиту, точніше, діяльністю емісійних банків, які змінюють облікову ставку процента (Ральф Хоугрі);
4) причина спаду — це недоспоживання, викликане недоліками розподілу (К.Маркс та марксисти XX ст., а також немарксисти Джон Гобсон, Еріх Прейзер).
Звернемо увагу на те, що лише перше (з наведених) пояснень циклу акцентує увагу на причині піднесення, всі інші шукають пояснення спаду (кризи).
Пояснення середніх циклів


Слайд #12
Першість у розробці теорій довгих циклів (“довгих хвиль кон'юнктури”), належить видатному російському вченому Миколі Кондратьеву. Досліджуючи економіки Великобританії, Франції та США з кінця XVIII до початку XX ст., Кондратьев відкрив існування в цьому періоді двох з половиною хвиль. Кожна з хвиль, за його висновком, має відрізок піднесення та відрізок спаду. Схематично це можна зобразити так:
Довгі цикли
Матеріальну основу хвиль Кондратьев убачав у масовому оновленні капітальних благ — виробничої інфраструктури та рівня кваліфікації працюючих. Фактично йшлося про зміну технологічного способу виробництва.
І хвиля
70-ті роки
20-ті роки
XVIII ст.
XX ст.
XIX ст.
ІІ хвиля
ІІІ хвиля
10-ті роки


Слайд #13
Микола Кондратьев визначив закономірності (емпіричні правильності) хвиль:
1) на початку піднесення відбуваються значні зміни в умовах господарського життя, що торкаються технології виробництва й обміну;
2) періоди підвищень багаті на значні соціальні потрясіння (війни, революції);
3) середні цикли накладаються на довгі, і якщо середній цикл припадає на знижувальну частину хвилі, то йому властивий глибокий спад і нетривале піднесення;
4) знижувальна частина хвилі визначається довгими депресіями у сільському господарстві.
Пояснення довгих циклів


Слайд #14
Дякую за увагу!