Презентація "Цукровий діабет"

-3
Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Цукровий діабет"
Слайд #1
ПОРУШЕННЯ ВУГЛЕВОДНОГО ОБМІНУЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ


Слайд #2
Цукровий діабет – стан хронічної гіперглікемії, що виникає внаслідок абсолютного або відносного дефіциту інсуліну


Слайд #3
Пауль Лангерганс


Слайд #4
Оскар Мінковський
Йозеф фон Меринг
Видалення підшлункової залози у здорового собаки спричинює виділення з сечею цукру


Слайд #5
Євген Опи
«Цукровий діабет обумовлений руйнуванням острівців підшлункової залози, і виникає тільки коли ці тільця частково або повністю зруйновані»


Слайд #6
Фредерік Бантінг
Николау Паулеску
Паулеску у 1921 році вперше виділив з підшлункової залози гормон, який назвав ПАНКРЕАТИНОМ
Чарльз Бест
Бантінг та Бест у 1921-22 роках виділяют АЙСЛЕТИН (ІНСУЛІН) та вводять його дитині із цукровим діабетом


Слайд #7
Елі Ліллі
Промислове виробництво інсуліну


Слайд #8
Елі Ліллі
Промислове виробництво інсуліну


Слайд #9
ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ
ПЕРВИННИЙ
ВТОРИННИЙ
Виникає внаслідок панкреатиту,
інших ендокринних захворювань (акромегалія, хвороба Іценко-Кушінга, тиротоксикозу), при гормонопродукуючих пухлинах (феохромацитома, глюкагонома)
Інсуліно-
залежний
(І тип)
Інсуліно-
незалежний
(ІІ тип)
Інші види
(гестаційний, неонатальний, MODY та ін.)


Слайд #10
Інсулінозалежний
(І тип)
Інсулінонезалежний
(ІІ тип)
Епідеміологія
Стабільний рівень захворюваності, що не перевищує 30 випадків на 100 тис. населення, 5-10% від загальної кількості хворих на діабет
Хвороба цивілізації, захворюваність постійно збільшується, перевищує
2-3% популяції,
90-95% хворих на діабет
Етіологія
Спадкова схильність, пов`язана із генами MHC + інфікування β-цитотропними вірусами (коксакі, вірус паротиту, цитомегаловірус, гепатиту В та ін.)
Хронічне переїдання, аліментарне ожиріння + спадкова схильність, не пов`язана із генами MHC
Патогенез
Аутоімунне ураження β-клітин підшлункової залози, алергічна реакція IV типу (клітинного)
Формування інсулінорезистентності, втрата інсулінової рецепції


Слайд #11
Інсулінозалежний
(І тип)
Інсулінонезалежний
(ІІ тип)
Дефіцит інсуліну
Абсолютний, захворювання виникає при знищенні 80-85% β-клітин підшлункової залози
Відносний, β-клітини підшлункової залози продукують підвищену кількість інсуліну
Дебют захворювання
В дитячому та юнацькому віці
У людей похилого віку, після 50 років
Клінічні ознаки
Діабет “худих”, виснажені діти, що постійно хочуть їсти та пити
Діабет “грубих”, особи із надмірню вагою тіла
Метаболічні порушення
Дуже виражені, кетоацидоз, кома
Виражені помірно, немає кетоацидозу, коматозні стани нехарактерні
Принципи лікування
Замісна терапія інсуліном
Дієта, подолання інсулінорезистентності


Слайд #12
Клінічні ознаки діабету
До основних симптомів належать:
Поліурія — посилене виділення сечі, внаслідок підвищеного осмотичного тиску сечі за рахунок розчиненої в ній глюкози (в нормі глюкоза в сечі відсутня). Проявляється частим рясним сечовипусканням, в тому числі і в нічний час.
Полідипсія (постійна невгамовна жага) — обумовлена значними втратами води із сечею та підвищенням осмотичного тиску крові.
Поліфагія — постійний невгамовний голод. Цей симптом викликаний порушенням обміну речовин при діабеті, а саме нездатністю клітин поглинати і переробляти глюкозу за відсутності інсуліну.
Схуднення (особливо характерно для діабету першого типу) — частий симптом діабету, який розвивається незважаючи на підвищений апетит хворих. Схуднення (і навіть виснаження) обумовлено підвищенимкатаболізмом білків та жирів через виключенням глюкози з енергетичного обміну клітин.


Слайд #13
Основні симптоми найхарактерніші для діабету 1-го типу. Вони розвиваються гостро. Пацієнти, як правило, можуть точно назвати дату або період їх появи.
До вторинних симптомів відносяться малоспецифічні клінічні ознаки, що розвиваються повільно впродовж тривалого часу. Ці симптоми характерні для діабету як 1-го, так і 2-го типу:
свербіж шкіри та слизових оболонок (вагінальний свербіж),
сухість у роті,
загальна м'язова слабкість,
головний біль,
запальні ураження шкіри, що важко піддаються лікуванню,
порушення зору,
наявність ацетону в сечі при діабеті 1-го типу.


Слайд #14
Лікування
Лікування цукрового діабету в переважній більшості випадків є симптоматичним і спрямоване на усунення наявних симптомів без усунення причини захворювання, оскільки етіологічного лікування діабету ще не розроблено. Основними завданнями лікаря при лікуванні цукрового діабету є:
Компенсація вуглеводного обміну.
Профілактика та лікування ускладнень.
Нормалізація маси тіла.
Навчання пацієнта.
Компенсація вуглеводного обміну досягається двома шляхами: шляхом забезпечення клітин інсуліном, різними способами залежно від типу діабету, і шляхом забезпечення рівномірного надходження вуглеводів, що забезпечують дотриманням дієти[.
Дуже важливу роль у компенсації цукрового діабету відіграє навчання пацієнта. Хворий повинен розуміти, що таке цукровий діабет, чим він небезпечний, що йому слід зробити у разі епізодів гіпо- і гіперглікемії, як їх уникати, вміти самостійно контролювати рівень глюкози в крові та мати чітке уявлення про характер припустимого для нього харчування.