Презентація "Тканини рослин"

+2
Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Тканини рослин"
Слайд #1
Тканини рослин
Виконала учениця 10-А класу Чеботарьова Олена.


Слайд #2
Означення
Тканина – це група клітин, подібних за будовою , котрі пов’язані між собою структурно і функціонально.


Слайд #3
Тканини


Слайд #4
Твірна тканина
Будова:Дрібні клітини , які здатні до поділу, з великими ядрами, вакуолей не мають.
Функції:Дають початок клітинам всіх інших типів .
Забезпечують ріст рослини.


Слайд #5
Твірна тканина
За походженням твірні тканини бувають первинними і вторинними. Первинна твірна тканина зумовлює розви­ток проростка і первинний ріст органів, тобто це клітини зародкових стебла і кореня, що діляться. Вторинна твірна тканина виникає з первинної. До неї належить, наприклад, камбій, поділ клітин якого дає ріст стебла і кореня в товщину у дводольних рослин. З клітин твірної тканини (меристеми) формуються всі інші типи тканин.


Слайд #6
Покривна тканина
Будова: живі і мертві клітини.
Мають товсті і міцні оболонки
щільно сполучені між собою
(Розрізняють два основні види покривних тканин: шкірку, вкриту кутикулою ,та корок)
Функції: захист від несприятливих умов, ушкоджень.
Зв язок ,через продихи зі зовнішнім середовищем.


Слайд #7
Покривна тканина
Як правило, епідерма функціонує на рослині впродовж одного року (точніше, впродовж вегетаційного періоду). З часом, найчастіше під осінь, замість епідерми на стеблі утворюється вторинна покривна тканина — корок, що входить до складу перидерми, яка, на відміну від епідерми, утворюється лише на стеблах та коренях.
Корок — багатошарова мертва тканина, що утворюється за рахунок вторинної меристеми. Обо­лонки клітин корка потовщені і просочені речовиною, за складом близькою до жирів, майже непроникною для води й повітря. Ці клітини щільно зімкнені між собою (міжклітинників немає) і виконують основні захист функ­ції. Клітини корка мертві, наповнені повітрям або смо­листими чи дубильними речовинами.
Кірка утворюється на зміну корку, тому її іноді назива­ють третинною покривною тканиною. Типова кірка спо­стерігається у деревних рослин. Перидерма під натиском розростання стебла в товщину через 2-3 роки розриваєть­ся. В глибших шарах кори закладаються нові ділянки коркового камбію, які утворюють нові шари корку. Ці нові відмерлі шари тканин ущільнюються, деформуються і утво­рюють кірку .


Слайд #8
Провідна тканина
Будова: Клітини живі та мертві які нагадують судини і ситоподібні трубки.
Функції: Рух речовин.


Слайд #9
Провідна тканина
Судини (трахеї) — це довгі трубки, що формуються з багатьох розміщених одна над одною клітин, поперечні стінки яких руйнуються. Поздовжні стінки судин нерівно­мірно потовщені (здерев'янілі), цитоплазма відмирає.
Трахеїди — це видовжені клітини з косими поперечни­ми перетинками, якими вони сполучаються одна з одною, утворюючи суцільний ланцюг. Як і трахеї, це мертві кліти­ни з нерівномірно здерев'янілими стінками. Здерев'янін­ня (потовщення) може мати вигляд кілець, спіралей, дра­бинок, сіток. Завдяки потовщенням трахеї і трахеїди про­тистоять стискуванню і розтягуванню. Подібність будови трахей і трахеїд пояснюється єдиною функцією. По них вода і розчинені в ній мінеральні солі рухаються від ко­ренів до надземних частин рослини.
Ситоподібні трубки — видовжені, живі клітини, що спо­лучаються між собою за допомогою поперечних перетинок з великою кількістю пор і нагадують сито (ситоподібна пластинка). Поздовжні стінки ситоподібних трубок по­товщуються, але залишаються целюлозними і не дере­в'яніють. Цитоплазма клітин зберігається, а ядро руйнує­ться на самому початку формування трубок. Поряд із си­топодібними трубками розміщені супровідні клітини — клітини-супутники. Вони заповнені цитоплазмою. Ядро велике


Слайд #10
Механічна тканина
Будова: Живі чи мертві клітини з потовщеними , здерев’янілими стінками. Часто мають вигляд волокон.
Функції: Міцність і пружність


Слайд #11
Механічна тканина
У рослинах часто трапляються комплекси провідних клітин і волокон механічної тканини. Такі комплекси на­зивають судинно-волокнистими, або провідними, пучка­ми. Вони йдуть уздовж кореня, стебла, черешків листків, утворюють сітку жилок листка. Основними час­тинами пучка більшості квіткових рослин є два компо­ненти — деревина (ксилема) і луб (флоема). Деревина скла­дається з судин (трахей), трахеїд і деревних волокон (живих паренхімних клітин та механічних елементів). Луб (флоема) — складна тканина вищих рослин, до складу якої входять ситоподібні трубки з клітинами-супутниками і луб'яна паренхіма (власне паренхіма і волокна). Навколо цих компонентів пучка розміщені клітини механічної тка­нини, які значно зміцнюють його.
Провідні пучки виникають у меристемних зонах із про­камбію (меристеми), який диференціюється з меристеми конуса наростання. Прокамбій функціонує в рослині не­довго. Через деякий час поділ його клітин припиняється, і вони або всі перетворюються на елементи ксилеми і фло­еми, або між флоемою і ксилемою залишається ряд про-камбіальних клітин, які стають вторинною меристемою — камбієм. Клітини камбію діляться паралельно поверхні рослини, і пучок може рости внаслідок утворення вторин­ної флоеми й ксилеми.


Слайд #12
Основна тканина
Будова:Живі клітини в яких містяться хлоропласти і запасаючі речовини
Функції: Утворення і накопичення поживних речовин


Слайд #13
Основна тканина
Розрізняють три групи основних тканин: асиміляційну, запас­ливу і повітроносну (аерен­хіму).
Основна асиміляційна тканина розміщена в усіх зелених частинах рослин. Її клітини містять хлоропласти, в яких здійснюється про­цес фотосинтезу. Основна запаслива тканина заповнює м'які частини листків, плодів, серцевину стебел та коренів. У її клітинах відкладаються на запас поживні речовини. Основна повітроносна тканина багата, як правило, на міжклітинні проміжки, заповнені повітрям. Міжклітин­ники, сполучаючись у загальну сітку, забезпечують газо­обмін рослин.


Слайд #14
Дякую за увагу!