Презентація "Юпітер"

Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Юпітер"
Слайд #1
ЮпітерПланета-гігант


Слайд #2
Назва
Планета названа в честь верховного бога римлян - Юпітера.


Слайд #3
Історія дОсліджень
В месопотамській культурі планета називалась Мулу-баббар (біла зірка);
Вавилоняни вперше розробили теорію для пояснення видимого руху Юпітера та пов`язали його з богом Мардуком;
Детальний опис 12-літнього циклу руху планети рзробили китайські астрономи, які назвали її Суй-син (зірка року);


Слайд #4
Історія дОсліджень
На початку XVII століття Галілео Галілей досліджував Юпітер за допомогою створеного ним телескопа та відкрив 4 супутники гіганта;
В 1660-х роках Джованні Кассіні спостерігав плями та полоси на «поверхні» Юпітера;


Слайд #5
Історія дОсліджень
З початку XX ст. активно проводяться дослідження Юпітера як за допомогою наземних телескопів (у тому числі і радіотелескопів), так і за допомогою космічних апаратів - телескопа «Хаббл» і ряду зондів.


Слайд #6
положення
П`ята планета Сонячної системи.


Слайд #7
Орбіта
Юпітер рухається навколо Сонця по близькій до кругової еліптичній орбіті.


Слайд #8
форма
Форма Юпітера - сплюснутий сфероїд (він має значну опуклість навколо екватора), оскільки планета складається з газу та рідини і швидко обертається.


Слайд #9
радіус
Юпітер – найбільша планета Сонячної системи.
Його екваторіальний радіус дорівнює 71,4 тис. км, що в 11 разів перевищує радіус Землі.


Слайд #10
маса
Маса Юпітера в 2,47 рази перевищує сумарну масу всіх інших планет Сонячної системи, разом узятих.


Слайд #11
будова
На даний момент найбільше визнання отримала наступна модель внутрішньої будови Юпітера :
1 – атмосфера;
2 – шар металевого водню;
3 – кам`яне ядро;


Слайд #12
Велика червона пляма
Велика червона пляма - це унікальний довгоживучий гігантський ураган, речовина в якому обертається проти годинникової стрілки і робить повний оборот за 6 земних діб.
Було відкрито Робертом Гуком 1664 року.


Слайд #13
супутники
Нині відомо 67 супутників Юпітера.
Чотири найбільших супутника - Іо, Європа, Ганімед і Каллісто - були відкриті ще в 1610 році Галілео Галілеєм


Слайд #14
супутники
Найбільший інтерес представляє Європа, що володіє глобальним океаном, в якому, згідно з припущеннями вчених, може існувати життя. Спеціальні дослідження показали, що океан простягається вглиб на 90 км, його обсяг перевищує обсяг земного Світового океану. Поверхня Європи поцяткована розломами і тріщинами, що виникли в крижаному панцирі супутника. Висловлювалося припущення, що джерелом тепла для Європи служить саме сам океан, а не ядро супутника. Існування підлідного океану передбачається також на Каллісто і Ганімеді
Європа


Слайд #15
супутники
Іо цікавий наявністю потужних діючих вулканів; поверхню супутника залита продуктами вулканічної активності. На фотографіях, зроблених космічними зондами, видно, що поверхня Іо має яскраво-жовте забарвлення з плямами коричневого, червоного і темно-жовтого кольорів. Ці плями - продукт вивержень вулканів Іо, що складаються переважно з сірки та її сполук; колір вивержень залежить від їх температури
Іо


Слайд #16
супутники
Ганімед – найбільший супутник Юпітера, що належить до групи галілеєвих супутників. Одночасно є найбільшим супутником у Сонячній системі. Поверхня Ганімеду диференційована - спостерігаються геологічно молоді райони, що відрізняються світлішим кольором і виступом канав, та старіших районів, що виглядають темнішими і рясніють ударними кратерами.
Можна також спостерігати регіони, що пересувалися один відносно одного, подібно континентальній корі на Землі, а на їхніх краях підіймалися гори. Проте загалом спостереження свідчать, що тектонічна активність Ганімеда згасла. Також на поверхні супутника видні полярні льодовики, що простягаються від полюсів до 40 паралелі.
Ганімед


Слайд #17
супутники
На Каллісто, як передбачається, також є океан під поверхнею супутника; на це побічно вказує магнітне поле Каллісто, яке може бути породжене наявністю електричних струмів в солоній воді всередині супутника. Також на користь цієї гіпотези свідчить той факт, що магнітне поле у Каллісто змінюється залежно від його орієнтації на магнітне поле Юпітера, тобто існує високопровідна рідина під поверхнею даного супутника.
Каллісто


Слайд #18
Дякую за увагу!