Презентація "Уран"

+6
Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Уран"
Слайд #1
Презентація з астрономії
учня 11-Б
СЗСШ №1 м.Чернігова
Афанасьєва Ярослава
Планета
Уран


Слайд #2
Коли про Землю кажуть, що вона блакитна, це ласкаве перебільшення. По-справжньому блакитною планетою виявився далекий Уран. Уран - стародавнє грецьке божество Неба, самий ранній вищий бог, що був батьком Крона (Сатурна), циклопів і титанів (попередників Олімпійських богів).


Слайд #3
Історична довідка
Уран, перша планета, виявлена ​​в новій історії, була відкрита випадково Вільямом Гершелем, коли він розглядав небо в свій телескоп 13 березня 1781.
Гершель назвав планету «Georgium Sidus» (Планета Георга) на честь свого покровителя, короля Англії Георга III, за що отримав від монарха королівську пенсію.
Ім'я ж «Уран» утвердилось лише в 1850 році.


Слайд #4
Основні дані
Сьома планета від Сонця ;
Середня відстань планети від Сонця дорівнює 19,187 а.о. ;
Радіус більше 25 тис. км, в 4 рази більше радіуса Землі ;
Маса Урана в 14,5 разів більше маси Землі і дорівнює 8,7 · 1025 кг ;
Відхилення осі – 97° 55´ ;
Прискорення вільного падіння g = 9,67 м/с2 ;
Густина Урана p = 1,30 г/см3;
1 рік = 84,01 земні роки ;
Період обертання – 17 год 12 хв ;
Средняя температура – -210 ° C ;
Вік – 4,5 мільярда років ;
Відомі супутники – 26.


Слайд #5


Слайд #6
Склад
Уран складається насамперед з гірської породи і різних криг, кількість водню складає тільки приблизно 15% і є невелика кількість гелію (на відміну від Юпітера і Сатурна, основним складовим яких є водень).
Мабуть, Уран не має кам'яного ядра подібно Юпітера і Сатурну.


Слайд #7


Слайд #8
Атмосфера Урана
Атмосфера Урана
складається приблизно
з Н2 - 83%, Не-15% і СН4 - 2%.


Слайд #9
Синій колір Урана є результатом поглинання червоного світла метаном у верхній частині атмосфери.
Імовірно, існують хмари інших кольорів, але вони ховаються від спостерігачів перекриваючим шаром метану.


Слайд #10
"Колобок" Сонячної системи
У більшості планет вісь обертання майже перпендикулярна плоскості екліптики, але вісь Урану майже паралельна цій площині. Причини “лежачого” стану Урану невідомі.
Уран обертається, як-то кажуть, “лежа на боку”. Нахил осі обертання до площини орбіти становить 98 градусів.
Подібна проблема є й у Венери, яка хоч і не лежить на боці, але також обертається у зворотному боці.


Слайд #11
На Урані все йде інакше.
Одне з них — виключно дивна і надзвичайно химерна картина зміни пір року.
Один поворот довкола Сонця Уран здійснює за 84 земних роки. За цей час на ньому відбувається зміна всіх 4 сезонів — весни, літа, осені й зими, тривалість кожного з яких дорівнює майже 21 земному року.
У «разгар» літнього сезону в північній півкулі Урану безперервний день триває більше 20 земних років. Увесь цей час південна півкуля занурена в суцільну темноту — там «зима», яку можна назвати й полярною ніччю.
У весняний і осінній періоди на Урані відбуваються щодобовий схід і захід Сонця.
Далі по мірі зсуву планети вздовж орбіти до області, відповідній зимі в північній півкулі, екстремальні умови освітленості настають знов, але тепер уже постійно освітленою стає південна півкуля, а північна занурюється більш ніж на 20 земних років у холодний морок полярної ночі.
На полюсах і на екваторі зміна пір року відбувається абсолютно по-різному. На екваторі урановий рік включає 2 літа і 2 зими, і тривалість цих сезонів відповідає майже 21 земному рокові. А ось на полюсах буває лише по одному літу і одній зимі. Зате тривають вони там в 2 рази довше, ніж на екваторі — по 42 земних роки.


Слайд #12
Кільця Урана
Кільця Урану — система планетних кілець, що оточують Уран.
З моменту відкриття Урана в нього знайшли 10 кілець.
Кільця в Урана не такі, як у Сатурна: вони дуже тонкі, буквально ниткоподібні, і побачити їх можна лише за допомогою спеціальних методів спостережень.


Слайд #13


Слайд #14


Слайд #15
Супутники Урана
- рухаються не в площині його орбіти (як це відбувається з супутниками всіх інших планет), а майже перпендикулярно їй. Це унікальний випадок у Сонячній системі. Зараз відомо 26 супутників Урана, 5 найбільш великих відкриті вже давно, перших 2 з них виявив сам Гершель в 1787 році.
Порушуючи астрономічну традицію, що вимагає брати назви для планет і супутників з міфологічних сюжетів різних народів, супутники отримали імена персонажів із творів англійських літераторів — Шекспіра і Попа.


Слайд #16


Слайд #17


Слайд #18
Головні супутники Міранда
Міра́нда — найближчий і найменший серед п'яти великих супутників Урана.


Слайд #19
Титанія 
Титанія — найбільший 
супутник Урана, відкритий 
Вільямом Гершелем в 1787 
році.


Слайд #20
Оберон
Оберо́н — другий за розміром та масою супутник планети Уран, дев'ятий за масою супутник планет сонячної системи. Також відомий як «Уран IV».


Слайд #21
Видимість
Уран іноді бачимо неозброєним оком у дуже ясну ніч; досить просто знайти його з біноклем (якщо ви точно знаєте, куди дивитися). У малий телескоп видний диск.


Слайд #22
Місії до Урана
В околицях Урана побував тільки один космічний апарат "Вояджер-2", що пролетів на відстані 81 200 км від зовнішнього покриву хмар.


Слайд #23


Слайд #24
Планета
Нептун


Слайд #25
Планета Нептун названа в честь римського Бога моря НЕТПУНА


Слайд #26
Історична довідка
Планета була відкрита 23 вересня 1846 Іоганном Галле в Берлінській обсерваторії.


Слайд #27
Основні дані
Восьма планета від Сонця ;
Середня відстань планети від Сонця дорівнює 30.1 а.о. ;
Радіус 24 622 км, в 4 рази більше радіуса Землі ;
Маса Нептуна в 17,2 разів більше маси Землі і дорівнює 1,0243·1026 кг ;
Відхилення осі – 28° 32´ ;
Прискорення вільного падіння g = 11,15 м/с2 ;
Густина Урана p = 1,638 г/см3;
1 рік = 164.79 земні роки ;
Період обертання – 15 год 57 хв ;
Средняя температура – -210 ° C ;
Вік – 4,5 мільярда років ;
Відомі супутники – 14.


Слайд #28
Як на будь-якій газовій планеті, на Нептуні дмуть вітри з дуже високими швидкостями. Вітри Нептуна найшвидші в сонячній системі, їх швидкість досягає 2000 км/год.


Слайд #29


Слайд #30
Склад
Будова і набір складових Нептун елементів, мабуть, подібні Урану: різноманітні “криги" або затверділі гази з одержаним близько 15% водню і невеличкої кількості гелію.
Як і Уран, і на відміну від Юпітера із Сатурном, Нептун, можливо, не має чіткого внутрішнього розшарування.
Але найбільш ймовірно, у нього є невеличке тверде ядро (рівне по масі Землі).


Слайд #31


Слайд #32
Атмосфера Нептуну
Атмосфера Нептуна - це, здебільшого, водень і гелій з невеликою домішкою метану (1%).
Синій колір Нептуна є результатом поглинання червоного світла в атмосфері цим газом - як і на Урані.


Слайд #33
Велика темна пляма
Найбільш відомою деталлю на Нептуні було Велика Темна Пляма в південній півкулі. Вона могла бути потоком, що сходить від нижніх шарів атмосфери до верхніх, але справжня природа його залишається поки таємницею.


Слайд #34
Проте спостереження Нептуна 1994р. показують, що Велика Темна Пляма зникла! Воно або просто розсіялася, або постійно приховано під атмосферою.
Кількома місяцями пізніше було виявлено нову темну пляму в північній півкулі Нептуна. Це вказує на те, що атмосфера Нептуна змінюється швидко, можливо, через невеликі змін до різницях температур між верхніми і нижніми шарами хмар.


Слайд #35
Кільця Нептуна
Нептун також має кільця. Вони були відкриті при затемненні Нептуном однієї з зірок у 1981-му році.
У Нептуна є кільцева система , хоча набагато менш істотна , ніж, приміром, у Сатурна . Кільця можуть складатися з крижаних часток , покритих силікатами або заснованим на вуглеці матеріалом
Одне з кілець має зацікавлену викривлену структуру. Подібно Урановим і Юпітерським, кільця Нептуна дуже темні і будова їх невідома.


Слайд #36
Супутники Нептуна
У 1846 р. Вільям Ласселлом відкрив перший супутник Нептуна, названий їм Тритоном.
У 1949 р. Койпер відкрив другий супутник Нептуна і назвав його Нереїдою.
Супутники: Протеус, Ларісса, Десліна, Галатея, Наяда, Таласса були відкриті американськими АМС в 1989 році.
В даний час у Нептуна відомо 14 природних супутників.


Слайд #37
Тритон найбільший із супутників Нептуна, відкритий У. Ласелем в 1846 році всього через кілька тижнів після відкриття самого Нептуна.
Головний супутник Тритон


Слайд #38
Видимість
Нептун може бути побачений у бінокль (якщо Ви знаєте точно, куди дивитися), але навіть у великий телескоп навряд чи можна бачити що-небудь, крім невеличкого диска.


Слайд #39
Місії до Нептуна
У 1977 році лабораторією реактивного руху була запущена місія “Вояджер-2”, що пролетіла повз Нептун у 1989 році. На сьогоднішній день цей апарат є єдиним, що наближався до планеті Нептун. Але у 2035 році планується запуск місій «Neptune Trition Orbiter».


Слайд #40