Презентація "Будова всесвіту"

Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Будова всесвіту"
Слайд #1
Астрономія
Презентація
Учениці 11-Б класу
Кокарєвої Катерини


Слайд #2
Будова
і
Еволюція
Всесвіту


Слайд #3
Корона Галактики
Гало або корона Галактики складається в основному з газу, газових хмар і дуже старих неяскравих зір, як поодиноких, так і у вигляді кулястих скупчень.


Слайд #4
Галактика М19
Скупчення M19 - типове кульове зоряне скупчення. Спочатку кульові зоряні скупчення були виділені як особливий тип галактичних об'єктів по характерному зовнішньому вигляді


Слайд #5
Міхур у галактиці NGC 3079
Галактика NGC 3079 розташована на відстані 50 мільйонів світлового років від Землі в сузір'ї Великої Ведмедиці. Кольору на цьому зображенні підкреслюють важливі деталі міхура. Гарячому газу відповідає червоний колір, а світла зірок - синьо-зелений


Слайд #6
Чорна діра в середині галактики -
астрофізичний об'єкт, який створює настільки потужну силу тяжіння, що жодні, які завгодно швидкі частинки, не можуть покинути його поверхню, в тому числі світло.


Слайд #7
Квінтет Стефана
Квінтет Стефана включає в себе п’ять галактик NGC-7317, 7318A, 7318B, 719 і 73201.


Слайд #8
Відтік газу з туманності Оріона
тут видні сліди відтоку газу з дуже молодого об'єкта, розташованого в щільній молекулярній хмарі за туманністю Оріона. Газ, викинутий вибухом, розлітається зі швидкістю 200 км за секунду
 


Слайд #9
Туманність Омега - M17 (NGC 6618)
M17 відома кількома назвами - Туманність Oмега, Лебідь , Підкова або туманність Омара . В цій туманності молоді зірки взбурили оточуючу газову хмару, із якої вони формувались, викликаючи розжарювання до червоного кольору. Маса газу в туманності була оцінена в приблизно 800 мас нашого Сонця.


Слайд #10
Всі уявлення про будову та виникнення Всесвіту, що з’явилися у людства до 20-х років ХХ ст. можна вважати теоретичним міркуванням , бо дані спостереження були вкрай обмежені. І все ж на основі цих даних повільно вимальовувалася картина “будівлі” Всесвіту. На основі роздумів про світ фізичних явищ, критичного аналізу механіки Галілея та Ньютона народилася теорія відносності Ейнштейна, яка провела справжній переворот у фізиці.
Теорія відносності виходить з того факту, що всі вимірювання і зміни у просторі і часі відносні і залежать від конкретного спостерігача. Вони втрачають абсолютне значення, а сама структура простору-часу визначається тим чи іншим розподілом мас у Всесвіті. В різних частинах Всесвіту простір по-різному викривлений, і час протікає з різною швидкістю.
За теорією Фрідмана можливі три варіанти розвитку Всесвіту: Всесвіт закритий, відкритий і пульсуючий. Всі ці варіанти мають те спільне, що в якийсь момент часу в минулому(10 чи 20 млрд. років тому) відстань між сусідніми об’єктами Всесвіту мусила бути рівною нулю. В цей момент який називають Великим Вибухом, густина Всесвіту і кривизна простору мали бути нескінченно великими, тобто Всесвіт мав бути точкою, яку математики називають сингулярною.

Походження і розвиток Всесвіту


Слайд #11
В
В першу мить народження Всесвіту гравітаційне відштовхування переважало над гравітаційним тяжінням, під дією антигравітаційних сил вакууму і почалося його розширення. Воно відбувалося так стрімко, що отримало спеціальну назву - роздування або інфляція. Саме одна з областей вакууму, яка пройшла фазу інфляції і яка спершу була набагато менше протона, а за мить досягла розмірів апельсина, і стала маленьким Всесвітом.
Реліктове випромінювання

Випромінювання, що виникло на ранніх етапах розвитку Всесвіту, мусить і зараз знаходитися в ньому у вигляді фонового космічного або реліктового випромінювання. От тільки відтоді через триваюче розширення воно значно охолодилося і, за розрахунками, мусить мати температуру 3К.


Слайд #12
Народження галактик

Після того як випромінювання відокремилось від речовини, Всесвіт складався із суміші атомів і випромінювання, тобто був наповнений гарячим газом. Можливо, цей газ не був абсолютно однорідним. Можливо, у ньому були ущільнення і розрідження. Хоча остаточно це питання залишається нез’ясованим.
Врахуємо тепер, що зі збільшенням щільності згустку речовини зростає сила гравітації, що діє на нього. А тому будь-яка неоднорідність речовини має тенденцію до народжування. З часом такі ущільнені хмари відокремилися одна від одної і перестали брати участь у розширенні. Гравітація міцно тримала кожну з них групою, а розширення проявлялось у зростанні відстані між ними.
Велетенські і дуже масивні згустки дробилися на менші, кожний з яких продовжував ущільнюватися. З таких згустків через 1 млрд. років після Великого Вибуху і утворилися надскупчення, скупчення галактик, окремі галактики, а в галактиках - окремі зорі.


Слайд #13
Всесвіт безмежний у часі й просторі
Всесвіт ніколи не мав початку і ніколи не матиме кінця, він завжди існував і буде існувати. Все це стосується Всесвіту в цілому, точніше, матерії, з якої він складається. Окремі ж його частини, наприклад Земля, Сонячна система, зорі й навіть зоряні системи – галактики, виникають, проходять довгий час розвитку і колись припинять своє існування, з тим щоб матерія, яка їх утворює, набула нової форми. Повільно змінюється і весь навколишній Всесвіт. Про це свідчить, наприклад, триваюче збільшення відстаней між галактиками. На зміну віджилим світам виникають нові. На них з часом за сприятливих умов може виникнути життя, яке, поступово ускладнюючись, відтворює свій найвищий вияв – розумні мислячі істоти.
У наш час ми не можемо ще навіть приблизно оцінити, у якої кількості зір є планети (поки в інших зір планет не виявлено) , на скількох з них могло зародитися життя, де воно встигло відтворити розумних істот і техніку, що допускає можливість обміну інформацією з іншими цивілізаціями. Ми знаємо, що центральне тіло нашої планетної системи – Сонце - звичайна зоря. І Сонце, й Земля, й інші члени Сонячної системи складаються з тих самих хімічних елементів і підлягають тим же законам фізики, що й інші тіла, які спостерігаються на найрізноманітніших відстанях. Тому умови, які колись привели дот зародження життя на Землі, повинні реалізовуватися і в інших ділянках Всесвіту, навіть коли ці умови пов’язані з рідкісним збігом обставин.


Слайд #14
Осередки життя, а тим більше розумного, можуть бути віддаленими один від одного дуже великими відстанями, що дуже ускладнює їх пошук. Розвиток науки й техніки дасть змогу у майбутньому відповісти на питання про поширення життя у Всесвіті.
Можлива унікальність земної цивілізації підвищує відповідальність людства за збереження природи нашої планети й життя на ній в ім’я миру і прогресу. В околицях Сонця можна прослідкувати ділянки двох спіральних рукавів, віддалених приблизно на 3000 св. р.