Твір на тему: «Біблія – видатна пам'ятка світового письменства»

+2

Вже багато століть людство черпає мудрість і силу з Божого слова, слова, яким промовляє до нас найвизначніша пам’ятка світової літератури усіх часів і народів, священна книга для кожного християнина – Біблія. Мало хто знає, але у перекладі з давньогрецької слово «Biblia» означає «Книга». Але до складу Біблії входить сімдесят сім окремих книг, які у різні часи були створені понад сорока авторами.

До написання священної книги були залучені представники шістдесяти поколінь. Цікаво й те, що автори книг мали досить різноманітне соціальне становище. Наприклад, Павло був рабом, Петро — звичайним рибалкою, а Соломон — царем. При всьому тому Біблія писалася за різних умов і під час різних подій. Соломон складав свою «Пісню пісень» в мирний час, Давид — під час війни, а Мойсей — під час подорожі по пустелі.

Мабуть, саме тому окремі книги зі складу Біблії мають різне ідейне спрямування. В деяких з них проповідується майнова і законодавча рівність, в інших влада самодержців трактується як милість Божа, а в деяких йде мова про милосердя та інші одвічні цінності. Індивідуальність авторів і умови, в яких писалися книги, не могли не відобразитися на композиції, змісті й обсязі окремих творів. Тому у Біблії спостерігається велике розмаїття жанрів. Це перекази і пророцтва, заповіді і молитви, юридичні кодекси і літописи, легенди і міфи тощо. Є тут книги, що відносяться до релігійного жанру, а є й звичайні світські твори.

Біблія поділяється на книги Старого Заповіту (п’ятдесят творів) і книги Нового Заповіту (двадцять сім творів). Причиною такого розподілу стало Різдво Христове. Цей розподіл ведеться ще й за ідейною спрямованістю книг. Наприклад, основний ідейний принцип книг Старого Заповіту — «Око за око, зуб за зуб». А ось книжки Нового заповіту вчать нас іншому: «Якщо вдарили по щоці — підстав іншу».

У більшості книг Старого Заповіту йдеться мова про народи Близького Сходу, їх повір’я і звичаї, їх спосіб життя і державний лад окремих країн. Дослідники майже впевнені, що перші п’ять книг цієї частини Біблії запозичені з Іудеї. Окремою і головною книгою Старого Заповіту вважається Псалтир, який носить навчальний поетичний характер.

А ось серед книг Нового Заповіту головне місце займає Євангеліє — оповідь про життя, віровчення, страту і воскресіння Ісуса Христа, яка була написана його учнями. А якщо загалом, то в Новому Заповіті відтворено майже всю історію легендарної Римської імперії. Найчастіше у творах Нового Заповіту використовується жанр притчі. Саме цей жанр Ісус Христос використовував для викладання високих моральних істин у найбільш простій і доступній формі. На ці істини й сьогодні спирається людство.

Отже, Біблія є не тільки найвидатнішою пам’яткою світового письменства, це ще й своєрідний підручник, який відображує істинні цінності буття і вчить жити, підручник, з якого й сьогодні митці черпають мотиви, сюжети, образи та ідеї для своїх творів.