Твір на тему: «Аби ти щаслива була, Україно» за поезією П. Воронька

Біографія будь-якого митця найчастіше стає витоком його ідей та почуттів, невичерпним джерелом його подальшої творчості. Так сталося і з біографією талановитого українського поета Платона Воронька. Це була людина великого оптимізму і відкритої душі, яка мала героїчну долю і завжди знаходилася у вірі до життя своїх співвітчизників.

У своїй творчості П. Воронько часто звертався до теми рідної землі, до теми Батьківщини. Ліричний герой його поезій завжди висловлював почуття і думки самого автора. Наприклад, у одному з віршів поет клянеться у вірності рідній Україні:

«Усі мої сили, наснагу високу,

Й життя я віддам до останнього кроку,

Аби ти щаслива була, Україно,

Судьба моя дивна.

Єдина!»

З того часу, як закінчилася війна, спливло багато часу. Але буремні спогади про ці страшні для українців часи завжди хвилювали вразливу душу поета. Знову і знову він звертався до тих вогненних років. З часом у творчості П. Воронька дедалі ширше звучала тема пам’яті. Наприклад, у поезії «Люблю я ліс» поет згадував, як «дрімотний ліс» приніс партизанам такий жаданий відпочинок і захист. У цьому лісі кожна гілка, кожний кущ і кожне дерево були свідками героїчного подвигу радянських бійців.

У вірші «Люблю я ліс» відчувається мотив зв’язку між воєнними часами і мирним життям, між воєнним та повоєнним поколіннями. Автор ставить запитання: а що ж отримають спадкоємці героїв, чи зможуть вони відгукнутися на заклик своїх героїчних предків?

«Оці незаймані ліси

Красу новій землі нестимуть

У вік найвищої краси,

У вік без воєн».

А ось у вірші під назвою «Пахне хліб» поет звернувся до теми важкої хліборобської праці, а також до священного образу хліба. У цій поезії хліб став символом мира в оселі, мира в Україні і на всій планеті. А запашний дух справжнього сільського короваю став духом натхненної праці і мирного життя.

Ще один цікавий вірш П. Воронька — «Школа батьків». У ньому поет зі словами щирої подяки звертається до своїх батьків. Адже саме вони навчили його українським пісням і праці. А в останніх рядках вірша автор згадує своїх однополчан і радить їм виховувати у молодого покоління любов до рідної землі, любов до праці:

«Виховуйте в кожного серце крилате,

Бо їм наше завтра нести».

Поетична творчість Платона Воронька — найліричніші і найщиріші вірші в сучасній українській поезії. Його поетичні твори готують до натхненної праці заради Батьківщини, надихають на добрі справи, а головне — вчать любити рідну Україну так, як любив її талановитий поет Платон Воронько.