Твір на тему: «Легенда про вічне кохання» за драмою «Лісова пісня» Л. Українки

+5

Відома українська письменниця і поетеса Леся Українка у своїй творчості висвітлювала ідеали правди і волі, зображувала обрії кращого життя для своїх співвітчизників. Вона дуже любила народні пісні і легенди, які записувала її мати. Леся й сама збирала поетичні народні твори, пам’ятала мелодії і слова багатьох українських пісень. З цих пісень, звичаїв, легенд, з джерел поліських повір’їв, з яскравих вражень про рідний край і народилася драма Л. Українки «Лісова пісня».

Твір вражає музикою мови, глибиною думки і красою мрії. Він відкриває нам чарівний край Полісся зі своїми лісовими тінями і шумами, з веселковими барвами квітів, із зітханням вітру і гомоном весняної ночі. У драмі «Лісова пісня» авторка використовує зображення двох світів: світу реального зі звичайними людьми і світу природи з її міфологічними істотами. Основний конфлікт у цьому творі підпорядкований головній ідеї боротьби проти банальності і сірості, проти тупості й буденщини, боротьби за вірність і красу, за високу мрію, за вільне і гармонійне життя.

Головне в сюжеті драми Л. Українки — це зародження і розквіт почуття кохання звичайного сільського хлопця Лукаша і чарівної лісової дівчини Мавки, а потім і їхня розлука, яка й призвела до трагічної розв’язки.

У легенді про вічне кохання в образі Мавки втілена ідея гармонійних взаємин людини й природи. Дівчина дуже любить природу, вона береже усе, що її оточує, має тонку душу, бо тонко відчуває гарну музику. В ній дивним чином злилася доброта і ніжність, зовнішня краса й духовне багатство. З розпущеними косами, одягнена у ясно-зелене вбрання, Мавка кожної весни прокидалася у весняному лісі. Після свого пробудження вона виглядала незвичайно чарівною, нею усі захоплювалися.

Дівчина дуже любила красу і виступала проти усього, що руйнувало цю красу. Її душа бажала великого кохання, а серце було готове до цього кохання, мрії були світлими, як самоцвіти.

Як і усі інші лісові мешканці, Мавка була волелюбною. Але самовіддане і глибоке її кохання до Лукаша було для неї сенсом життя, найкращим цвітом її душі. Тому заради коханого дівчина залишила рідний ліс і пішла жити між людьми. Але не вдалося їй стати такою ж, як люди, більшість яких переймалися лише власними інтересами і прагненням до збагачення. Не змогла вона жити й без Лукаша, та своїм існуванням, своїм вічним коханням Мавка довела, що сіра буденщина і бідність вбивають у людині і талант, і мрію, і любов, як це й сталося з її коханим Лукашем.