Твір на тему: «Що потрібно, щоб юрба стала народом?» за етюдом О. Олеся «По дорозі в Казку»

+4

Драматичний етюд «По дорозі в Казку» відомого українського письменника О. Олеся справедливо вважається одним з найхарактерніших творів символістської української літератури. У цьому творі автор вирішує важливі проблеми взаємовідносин непересічної особистості і людей, що його оточують. Персонажі етюду не мають власних імен, письменник називає їх узагальнено. Наскрізною є і символіка цього твору, у якому Казка — це реальне добро і благо, це омріяна країна, у якій всі будуть жити вільно і щасливо, маки є дороговказом до казкової країни, а сама дорога — це шлях морального очищення.

Слід зазначити, що тема, якої торкнувся О. Олесь в етюді «По дорозі в Казку», не нова. Проблеми розбіжності реальності та ідеалів, дійсності та мрій, взаємовідносин лідера та натовпу підіймав і М. Горький у «Легенді про Данко», й І. Франко у своєму «Мойсеї». Але О. Олесь ці проблеми вирішив дещо інакше. У його творі люди не прагнули вийти з темного лісу, не прагнули потрапити до Казки, куди їх вів герой.

І це зрозуміло, адже ліс хоча і був страшним, але для натовпу він залишався рідним місцем його постійного перебування. Натовп, засліплений прагматизмом і спотворений власними лінощами, не хотів ніяких змін у житті. Тому він і казав герою, який умовляв йти за ним: «Ти сам йди, а ми і тут свій вік як-небудь доживемо». Саме в цьому і криється психологія натовпу, яка й сьогодні у деяких випадках залишається такою ж самою. Натовп не мав нічого на меті, окрім власного існування, турбувався лише про власні потреби і не мав і гадки про створення гарних умов для життя майбутніх поколінь. І тільки герой щиро вірив у казку, але прагнув дійти туди не сам, а разом з натовпом. Але врешті-решт він розчаровувався у своїй ідеї і зрозумів, що всіх інших таке життя задовольняло.

Цілком природно, що натовп був не готовий прийняти Казку, вона буде «не для всіх» доти, доки кожен з натовпу не змінить власні погляди на життя і не вирішить, що йому теж треба йти шляхом очищення по дорозі в Казку, доки кожен не стане таким, як герой, доки кожен не зрозуміє, що для того, щоб дійти до омріяної країни, потрібен справжній лідер, який щиро вірить у світлі ідеї.

На жаль, фінал етюду виходить сумним, бо жоден з натовпу так і не потрапляє в Казку, а герой гине на порозі омріяної країни. Але питання, чи прийде хто-небудь з натовпу до мрії, чи з’явиться новий лідер, автор залишає відкритим. Завдяки цьому, залишається й надія, що коли-небудь натовп все ж таки зміниться, і Казка стане реальністю.