Твір на тему: «Актуальність національних проблем у кіноповісті О. Довженка «Україна в огні»

+10

Знедолена, порубана, розбита, попалена, кривава, в загравах пожеж — такою довелося бути Україні в буремні роки Великої Вітчизняної війни. Німецькі загарбники принесли українському народові страшне горе. Чотири роки ці негідники чинили наругу над нашими співвітчизниками і рідною землею. Тому перша й найголовніша тема кіноповісті О. Довженка «Україна в огні» — це засудження фашизму, засудження носіїв «коричневої чуми», які у всьому прогресивному людстві викликають презирство і ненависть.

Україна для О. Довженко — це насамперед українці. У повісті вони змальовані мужніми, співучими, винахідливими, терплячими і працьовитими людьми. Але не всі, бо є у повісті і зрадники, одним з яких став Павло Хутірний, який не знав рідної історії і не розумів вічних істин.

Важливу роль у кіноповісті «Україна в огні» відіграли жіночі образи, які уособили в собі образ України. Це й Мотря Левчиха, й Христя Хутірна, й Тетяна Запорожець та її дочка Олеся, найближча серцю автора героїня. Ця дівчина глибоко переживає окупацію рідної країни. «Ой, Боже мій! Що ж воно буде з нами?» — переймається Олеся, причому переймається не тільки за свою родину, а й за своє село, за всю Україну. Ця дівчина, як і багато інших українських дівчат, у часи війни перенесла багато горя. Вона посивіла, постаріла, але душа її залишилася такою ж прекрасною. Олеся до останнього молилася за свого коханого Василя і врешті-решт дочекалася його з війни.

Не менш яскравим є ще один жіночий образ кіноповісті — образ Христі. Він став найтрагічнішим в оповіді. Цю жінку за добре слово про власного чоловіка, за правду і щирість привселюдно засудили в партизанському загоні. Вона не вчинила ніякого злочину, але почула у свою адресу найбрудніші слова.

Більш повно образ України у повісті доповнюють чоловічі персонажі. Це й чоловіки славної родини Запоріжців, які втілили в собі силу і мужність українського народу, й інші запорізькі козаки: Товченик, Кравчина тощо.

У своїй кіноповісті «Україна в огні» О. Довженко засуджує війну і окупацію, фашизм і поневолення українського народу. Злочином автор вважає і залишену на поталу ворогів рідну землю, адже тільки морально слабкі люди могли це зробити. Вони «дременули туди, де спокійно жити». І ніколи не зрозуміти таким людям, як багато значить у житті кожного з нас рідна земля, рідна домівка, могили дідів і прадідів. Мабуть, саме у цьому нерозумінні, яке характерно і для деяких наших сучасників, полягає актуальність кіноповісті О. Довженка.

Я уважно прочитав усю повість і після неї у мене назавжди залишилося враження від жахів війни, зображених автором, жахів, про які, на погляд О. Довженка, «не забудуть і потомки в віках». У часи війни український народ пережив велике горе і, щоб загоїлися усі рани, потрібне не одне десятиліття.

Громадянин і патріот О. Довженко своєю повістю засудів війну і її божевільного ідеолога Гітлера. «Україна в огні» — це земний уклін своєму рідному народові, який здобув перемогу у важких муках, це крик змученого серця письменника і щирого українця, усі сподівання якого були на краще майбутнє своїх співвітчизників.