Твір на тему: «Скільки в кожного з нас від Пузиря?» за комедією І. Карпенко-Карого «Хазяїн»

+9

І. Карпенко-Карий сам визначив ідею своєї сатиричної комедії під назвою «Хазяїн». У одному зі своїх листів до сина драматург зазначив, що це зла сатира на любов до збагачення і стяжання. Головним героєм твору став Терентій Пузир, який, за задумкою автора, був значно багатшим ніж Герасим Калитка, герой ще однієї комедії І. Карпенка-Карого «Сто тисяч». Він досяг того, про що мріяв Калитка: отримав стільки землі, що й за день не міг її об’їхати.

Пузир і сам не усвідомлював, навіщо йому потрібні такі великі капітали і не розумів, де їх можна використовувати. Маючи великі гроші, він все одно шукав нові шляхи збагачення. Пузир навіть перепродав куплений у швачки, підісланої дружиною, халат, подарований їй на іменини, і навіть погодився сховати тисячу овець так званого «банкрута» Михайлова. На цих операціях на один карбованець він заробив ще один.

Вже ставши мільйонером, за своєю мораллю і своїми поглядами Пузир так і залишився дрібним власником. Він, щоб не ходити в місті в буфет чи ресторан, бере з собою в торбинку сало і хліб, їсть тільки кашу і борщ, ходить у старезному латаному кожусі і мастить чоботи дьогтем. У більшості вчинків Пузиря-мільйонера проглядається психологія дрібного власника.

Пузир дуже далекий від громадських справ. Вражає і безкультурність цього персонажу. Антигуманність, розрахунок Пузиря помітні навіть у його ставленні до рідних людей. Наприклад, він категорично проти заміжжя своєї дочки з вчителем Калиновичем, бо має намір віддати її за неписьменного, але багатого Чоботенка.

У змалюванні героя комедії «Хазяїн» І. Карпенко-Карому вдалося досягти найвищої форми комізму. У читачів образ Пузиря викликає огиду і презирство. На жаль, цей образ залишається актуальним і сьогодні. Нинішні «Пузирі» приносять трудовому народу не менше лиха ніж у часи І. Карпенка-Карого. Вони й сьогодні прагнуть до «стяжання без жодної іншої мети», у найскладніші часи розвитку і становлення України намагаються вивезти усі її багатства майже за безцінь.

Відрізняються сучасні «Пузирі» лише тим, що не просто «стяжають» землю, а готові її продати тільки заради того, щоб набити власні кишені грошима. А найбільше горе, що новочасних «хазяїнів» багато серед чиновників різного рангу. Такі можновладці нехтують бідуваннями пересічних українців, не потрібна їм і українська культура. Залишається лише сподіватися, що сьогоднішні «Пузирі» ще не дочекалися свого сатирика, не менш талановитого ніж І. Карпенко-Карий.