Твір на тему: «Трагедія Миколи Хвильового»

+9

М. Хвильовий справедливо вважається центральною фігурою літературної боротьби в українському суспільстві двадцятих років минулого століття. Цей талановитий письменник належав до тих митців, які в бурхливі революційні часи, роки громадянської війни та національно-визвольної боротьби щиро повірили в комуністичну ідею. Протягом усього свого короткого життя М. Хвильовий віддано боровся за світле майбутнє українського народу та утверджував гуманістичні принципи. Творчі дискусії, українізація і відродження, високі ідеали майбутнього з головою захопили письменника, і він опинився в центрі літературного та суспільного життя України.

Доля М. Хвильового стала справжньою трагедією знівечених ідеалів. Він був темпераментною та запальною людиною, яку хвилювало все, що відбувалося в житті. Своїм кредо М. Хвильовий обрав гасло «Хай живе дух неспокою». Романтика і героїка боротьби за високі ідеали в літературі й житті, мрії про побудову нового суспільства повністю захопили письменника, якого сучасники називали романтиком нового світлого життя та революції.

М. Хвильовий щиро і глибоко вірив в комуністичні ідеали. Але з часом він відчув і зрозумів, що реальне життя зовсім не таке, яке йому бачилося у мріях. Саме цю тему він і порушив у більшості своїх творів. Статті М. Хвильового у журналах, які розкривали проблеми українського національного відродження, викликали багато скандалів. А в глухий кут письменника загнало неприйняття Радянською владою його роману «Вальдшнепи». Автор був змушений зрікатися своїх творів і каятися, присягатися у вірності комуністичним ідеалам і визнавати свої помилки. У цей період життя М. Хвильовий повністю усвідомив крах своїх романтичних мрій про прекрасні комуни.

Найбільш яскравими творами, в яких М. Хвильовий висловив свої думки та почуття з приводу того, що відбувалося в пореволюційній Україні, стали новели про громадянську війну «Кіт у чоботях», «Я (Романтика)» та інші. У цих творах автор зобразив вбивства дітьми батьків і навпаки заради химерних революційних ідеалів, бездушний фанатизм «героїв» революції, братовбивство, розстріли мирних людей і потворну сутність комуни.

Чому так сталося, що було зроблено не так у житті, чому його, відданого комуніста, вирішили оголосити ворогом народу? М. Хвильовий не міг знайти відповідей на ці запитання, як не міг мовчати, коли такі ж самі комуністи розстрілювали його друзів. У цьому й полягала трагедія життя М. Хвильового, крапкою в якому стало самогубство письменника.