Твір на тему: «Я – крапелька, зате народ мій – море!» за творчістю П. Ключини

+2

Павло Юхимович Ключина народився в селі Великий Самбір Чернігівської губернії Конотопського повіту 8 вересня 1914 року. Майже тридцять років він брав участь у громадському житті, трудився на літературній і педагогічній ниві одночасно. П. Ключина дослідив багато невідомих сторінок історії нашої країни та міста Ромни, де більшу частину свого життя жив та працював.

Слід зазначити, що в основі поезій П. Ключини в основному лежить тематика рідного краю, але це не робить його творчість одноманітною. Щоб побачити різноманітність поетичного стилю, тонів, мелодій, строфічної побудови і віршових розмірів, досить уважно вчитатися у твори цього талановитого поета. Його вірші відрізняються інтимністю і незвичайним характером філософських роздумів. Вони дають нам можливість побачити досить звичайні явища зовсім під іншим кутом зору, під кутом поетичним, коли «по небу вечірньому зорі бредуть чередою», і «облетіло вже останнє листя — як осіння пісня», а також відчути початок трагічних подій там, де «щось виє скажено за сивим туманом», пригадати, що:

«Слово найперше,

Те, що почув у колисці,

Ніжне, шовкове — як м’ята, —

Мовила мати».

Неповторність поетичних творів П. Ключини досягається вдалим використанням складних і простих тропів, епітетів, порівнянь, метафор та інших художніх літературних засобів:

«Щастя — не те, що забрав до хати.

Щастя — не те, що сховав від людей.

Щастя — як сонце, теплом багате.

Щастя — як пісня із тисяч грудей».

Своє тверде місце П. Ключина зайняв і серед байкарів-сучасників. Його творчість високо оцінив Остап Вишня, який зазначив: «От і маємо ми з вами ще одного талановитого байкаря!».

Окрім байок та інших поетичних творів П. Ключина написав багато цікавих праць про видатних людей, тому не меншої уваги, ніж поетична творчість, заслуговує діяльність П. Ключини як краєзнавця і дослідника, який дуже багато зробив для рідного краю, для рідної України.