Твір на тему: «Порівняння образів Лукаша й Мавки» за твором Лесі Українки «Лісова пісня»

Леся Українка «Лісова пісня»

+12

Нещодавно я прочитала драму-феєрію Лесі Українки «Лісова пісня». Цей твір, написаний великою українською письменницею в 1911 році, вражає читачів і захопленим сюжетом, і вишуканістю форми, і багатогранністю персонажів та їхніх характерів.

Головними дійовими особами драми є Мавка й Лукаш, а також дядько Лев, Лукашева мати, молодиця Килина та лісові істоти. Усі образи є неповторними й майстерно змальованими, проте головна увага все-таки звернена до історії кохання химерної лісової дівчини та молодого парубка, на ім’я Лукаш. Це кохання, на жаль, не можна назвати щасливим, адже занадто різними виявилися характери й життєві прагнення закоханих.

На початку твору ми знайомимося з Мавкою — молодою дівчиною, що все своє життя прожила в предковічному лісі на Волині. Хоча Мавка є міфологічною істотою, вона не позбавлена людської душі, почуттів, емоцій. «… В ясно-зеленій одежі з розпущеними чорними, з зеленим полиском, косами» Мавка з’являється перед читачем справжньою лісовою красунею, але насправді вона відчуває себе самотньою серед інших мешканців лісу, адже ніколи не відчувала справжнього кохання. Життя героїні блискавично змінюється одразу після зустрічі з Лукашем. Знайомство з парубком допомагає Мавці глибше зрозуміти власну душу, пізнати красу навколишнього світу. Крім того, дівчина має неабияку здатність: вона бачить і цінує внутрішню красу інших людей, зокрема Лукаша. Здається, що героїня знаходить справжнє щастя, почувши гру Лукашевої сопілки. Це щастя полягає в чистому коханні Мавки, яке, як вона вважала, триватиме вічно. Але так не сталося. Щастя головної героїні було нещадно зруйноване під натиском сірої буденщини, до якої дівчина так і не встигла звикнути, адже це було не під силу її багатому внутрішньому світові. Образ Мавки в українській літературі справедливо вважається уособленням високої духовності й краси.

Образ Лукаша є одним із трагічних образів твору, адже впродовж розвитку дії ми спостерігаємо моральний занепад особистості парубка. Спочатку герой твору є звичайним молодим хлопцем, що вирушає до лісу разом зі своїм дядьком на побудову нової хати. Одразу перед читачами розкриваються деякі позитивні якості Лукаша, наприклад любов до природи, до музики, відчуття краси тощо. Пізніше виявляється, що парубок теж не мав кохання раніше, що сприяє його зближенню з Мавкою. Чудовий світ природи, світле почуття кохання підносить Лукаша над буденними потребами й проблемами, але із плином часу вони все-таки знаходять своє місце в житті героя. Опинившись у центрі боротьби між красою й буденщиною, духовністю та егоїзмом, герой не зміг опанувати себе й зробити правильний вибір. Від його щирого кохання й від його щастя залишається лише сопілка. Саме на ньому лежить почуття провини за зруйновані долі близьких людей.

Незважаючи на трагічну долю героїв твору, «Лісова пісня» є яскравим і самобутнім явищем в історії української літератури. Образи драми демонструють читачам необхідність боротися за власне щастя, вміти робити правильний вибір у складних життєвих ситуаціях, не підкоряючись будь-яким руйнівним обставинам.