Твір на тему: «Чому дочка розбійника не захотіла стати дружиною розбійника» за романом «Хіба ревуть воли як ясла повні»

+10

Роман Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні» підштовхує до переосмислення цінностей, до серйозних роздумів і з’ясування, що ж насправді є добро, а що – зло, до усвідомлення того, яку величезну цінність має людське життя і того, що ніхто не має права ганьбити і відбирати його. А ще роман примушує спробувати знайти відповіді на питання, що керує вчинками окремих людей: чи може зло породити добро, чи кожен гріх людина може спокутувати?

Головний герой роману селянин Чіпка Варениченко викликає досить неоднозначне ставлення. З одного боку – це розумна, смілива і душевна людина, невтомний трудівник, люблячий чоловік, людина, що прагне робити добро оточуючим і нічого за це не вимагає. З іншого боку Чіпка – це бешкетник, п’яниця і навіть кримінальник, який піднімає руку на іншу людину не для того, щоб захистити себе чи своїх близьких, а для того, щоб нажитися. З одного боку, героєві можна співчувати, можна шкодувати за його дарма загубленою силою, за його життям, яке так невдало склалося, а з іншого боку, неможливо знайти виправдання його жорстоким та кривавим злочинам, які перетворили Чіпку з «благородного месника» на звичайного кримінального злочинця.

Так, життя не було прихильним до Чіпки. Але хіба тільки йому жилося так важко? Хіба тільки його ображали і кривдили, хіба тільки йому доводилося важко працювати, щоб заробити хоч якусь копійку на шматок хліба? Таких було в тогочасній Україні сотні тисяч. Але тільки одиниці ставали на ганебний шлях грабіжництва і вбивств, виправдовуючи це «боротьбою за справедливість». І хоча Чіпка й був вольовою та сильною людиною, та йому не вистачило сил, щоб не зламатися. Він не зумів зрозуміти, що помста – це не найкращий вихід і не єдине рішення проблем.

Склалося так, що саме сліпа помста привела Чіпку до трагедії його життя. Він втратив усе, що мав: землю, на якій народився і виріс, повагу матері, яка навіть донесла про злочин сина, повагу суспільства, а, головне, – люблячу і добру дружину Галю. Вона, дочка розбійника, не захотіла бути дружиною такого ж розбійника. Адже Галя добре розуміла, до чого може привести ця «боротьба за справедливість». Галя була більш розсудливою, тому й розуміла, що, як би не виправдовувався її коханий, але він займався неправедною справою, бо зло ніяк не може породити добро, а стає ще більшим злом.

Як би там не було, але неможна виправдовувати злочини важким дитинством чи нелюбов’ю до себе людей. Шлях помсти і злочинів, який обрав для себе Чіпка, був, безумовно, неправильним, адже до правди можна дійти різними шляхами, серед яких можна знайти більш гідні і чесні. Це добре розуміла Галя, але переконати свого чоловіка вона так і не змогла.