Твір на тему: «Іван Вишенський – видатний полеміст давньої української літератури»

-1

Творча спадщина видатного полеміста давньої української літератури Івана Вишенського налічує шістнадцять відомих сучасним літературознавцям творів, які за часи його життя поширювалися у рукописному вигляді. Серед найвідоміших творів полеміста – «Викриття диявола-світодержця», «Послання до князя Острозького», «Послання до всіх, в Лядській землі живущих» і «Послання до єпископів».

Вже з першого свого літературного виступу І. Вишенський критикував побут і звички польських магнатів та єпископів, суспільний лад тогочасної Польщі і феодалізм в цілому. Він викривав сучасне йому суспільство, виступав проти національного, соціального і церковного гніту.

Один з творів І. Вишенського – «Послання до єпископів», – був написаний після Брестської унії. У цьому посланні полеміст звертався до представників духовенства, які підписали цю унію і тим самим стали зрадниками українського народу. Крім того, І. Вишенський критикував єпископів за те, що вони вели невідповідне їх стану і чину життя, за те, що присвоювали собі церковні доходи. Адже архімандрити і єпископи мали в ті часи численні маєтки і навіть кріпаків, які на них працювали. Тобто життя духовенства майже нічим не відрізнялося від життя світських панів.

Критикуючи діяльність церковної влади, І. Вишенський викривав порушення вищими чинами духовенства головних біблійних заповідей. Єпископи не тільки не годували, не поїли і не успокоювали мандрівників, не вдягали голих і не допомагали хворим, а й навпаки, грабували своїх підданих, придушуючи бідноту непосильними податками, багатіючи за рахунок інших. Тому й таврував та висміював кріпосників у церковному вбранні в своїх творах І. Вишенський.

Дуже вагома і образна не тільки викривальна правда полеміста, а й його сатира та народний гумор, який він використовував у якості зброї в боротьбі з вадами тогочасного суспільства. Він нагадував церковникам, ким і чим вони були, ким і чим стали, ставши на службу до польського короля і Папи Римського, здобувши церковний сан.

Отже, в своїх літературних творах видатний полеміст І. Вишенський рішуче виступав на захист православних селян і під сатиричним кутом змальовував життя польського духовенства та світського панства кінця XVI – початку XVII століття. Полеміка І. Вишенського була спрямована проти порушення можновладцями біблійних заповідей, торгівлі церковними посадами, хабарництва вищого духовенства, проти неправди та зла тих далеких часів.