Твір на тему: «Другорядні персонажі новели М. Хвильового «Я (Романтика)»

У своїй новелі «Я (Романтика)» Микола Хвильовий відтворив картину життя українців у революційні часи, змалював спаплюження ідеалів і викривлення душ людей. Головним героєм новели стала людина, душа якої трагічно розкололася навпіл: співчуття до інших, людяність, любов до матері гинуть під впливом «революційної ідеї», яка для героя важливіша за все.

Героя новели оточують інші персонажі, які тільки погіршують його стан, поглиблюють його внутрішній конфлікт. Він називає цих людей «сторожами його душі». Але вони сторожать тільки темну сторону, не дають прорватися світлу, не дають героєві відчути полегшення через переживання та любов, повернутися до нормального життя, перейти на інший бік. Хоча Андрюша, Дегенерат і доктор Тагабат дуже різняться між собою, але усі вони майже механізми, які поглинуло абсурдне бажання втілити утопічні ідеї через муки та кров інших, у більшості своїй, невинних людей.

Герої новели — люди, для яких вірність революції вища за всі одвічні людські цінності. Навіть вбиваючи рідну матір, головний герой не одразу розуміє, реальність це чи галюцинація. Але усвідомлює, що це «хижа і жорстока, як зграя голодних вовків» дійсність. І створюють її такі ж самі жорстокі і хижі, як зграя голодних вовків, люди. Вони полюють на інших, вбиваючі їхні душі, вбиваючи їх самих. Вони чатують на найменше зло, на психологічний розкіл людей, вони стоять на сторожі усього злого і звірячого в людях, вони — «сторожі» душі.

Мати головного героя новели теж була «сторожем душі», але у протилежному сенсі. Вона стояла на сторожі чистого і доброго у її синові, який своїми метаннями зовсім себе замучив. А його і справді мучив внутрішній конфлікт, конфлікт із собою, постійна душевна боротьба добра і зла. Але навіть матері «з очима Марії», з її «наївністю і добрістю безмежною» не вдалося вберегти сина від зла. І це природно, адже він сам не бажав стати на бік вічного і справжнього в своїй душі.

Не слід забувати, що на наші душі постійно полює зло, адже в кожній людині існує і добро, і зло, які ведуть між собою невпинну боротьбу. І якщо хоч на хвилину дозволити собі стати на бік теорії, схожої на теорію головного героя новели, зло одразу переможе. А сприятимуть його перемозі такі «сторожі», як Дегенерат і доктор Тагабат. Тож на сторожі своєї душі слід ставити щось надійне: людяність і чуйність, любов до оточуючих і до себе, усвідомлення своїх цілей, причин і наслідків своїх дій, одвічні загальнолюдські цінності, добро.