Твір на тему: «Історична драматургія Михайла Старицького»

+1

Відзначивши видатну роль Михайла Старицького у розвитку і становленні вітчизняної драматургії, Іван Франко назвав його «батьком українського театру». В історію української літератури М. Старицький увійшов як перекладач творів західноєвропейських і російських класиків, видавець, прозаїк і поет, але найяскравіше його талант розкрився в драматургії, де митець виступав як організатор театральних труп, режисер, автор і драматург.

Перу М. Старицького належать п’єси, в основу більшості яких були покладені гострі соціальні конфлікти, характерні для України за часів відміни кріпосного права. На початку літературної творчості і в останні роки життя увагу М. Старицького привертала історія України. Тому не дивно, що письменник став автором багатьох історичних повістей і романів, а також драм «Остання ніч», «Маруся Богуславка» та «Богдан Хмельницький», в яких митець реалістично зобразив героїчне минуле українського народу, його непримиренну боротьбу проти турецько-татарських загарбників і польських завойовників.

Одним з найкращих драматичних творів української літератури по праву вважається п’єса «Богдан Хмельницький». Вона була створена на основі фольклорних та історичних матеріалів з використанням дум, історичних пісень та народних переказів про Богдана Хмельницького. У п’єсі охоплюється усього кілька років боротьби українського народу проти польської шляхти, а завершується твір досить символічно – «Переяславською радою».

До творів М. Старицького, побудованих на українському фольклорі, належить ще одна його драма – «Маруся Богуславка». Вона була створена у 1897 році і являє собою низку реалістичних картин із життя та історії українського народу, які пов’язані з боротьбою українців з турецькими загарбниками.

Мабуть, найвідоміший твір М. Старицького – драма «Оборона Буші». У цьому творі замальовується один з найтрагічніших моментів боротьби українців проти польської шляхти, яка точилася вже після Переяславської ради. П’єса насичена любов’ю до Батьківщини, могутнім пафосом щирого народного патріотизму, адже у подіях найактивнішу участь бере саме народ. Герої драми усвідомлюють, що їх чекає вірна смерть, але ніхто навіть не вагається, адже від них залежить майбутнє України.

Звертаючись до складних, а часом і драматичних подій української історії, зображуючи героїв своїх творів сповненими душевної краси і сили, М. Старицький виявив щиру віру у краще майбутнє своїх співвітчизників, яка передалася і сучасним читачам.