Твір на тему: «Гомер української прози XX століття» за повістю У. Самчука «Марія»

Улас Самчук був палким патріотом України. Він вболівав за її долю, дуже хотів, щоб його Батьківщина нарешті прокинулась від «солодкого життя» та збудувала свою державність. Україна після громадянської війни та революції 1917 року нагадувала фізичну та духовну руїну. Митець став свідком того, як ганьбили, виганяли, карали найкращих людей, а їхнє життя було віддане в руки бідних духом ледарів.

Письменник сповідував еталон сильної української особистості. За своїм світовідчуттям він був реалістом, але схилявся до романтизму, і тому його герої були незламними, сильними людьми, які могли протистояти злу та знаходити вихід з будь-якого становища.

Повість «Марія» стала першим в українській літературі великим прозовим твором про голодомор, написання якого автор закінчив у 1933 році. Ця книга стала меморіалом пам’яті усім тим, кого страшним голодомором примушували вступати до колгоспів, прямувати до соціалізму, стала першим художнім документом, у якому за доомогою мистецьких образів були зафіксовані небачені злочини сталінізму проти українського народу.

За своїм жанром цю повість можна віднести до повісті-літопису про жінку на ім’я Марія. Ми маємо можливість простежити усе її життя від першого до останнього подиху. Повість розділена на три періоди життя Марії: «Книга про народження Марії», «Книга днів Марії», «Книга про хліб». Кожен розділ можна назвати певним етапом життя українського селянства.

Уся повість поділена на декілька мотивів: мотив любові, мотив праці та мотив страждання. І через усі ці мотиви проходить образ Божої Марії. Ім’я Марія в перекладі з давньоєврейської мови означає «піднесення». Письменник вкладає в це ім’я образ уособлення материнства, любові та життя на землі, уособлення самої України.

Божа Мати завжди була заповідним острівцем у душі кожної людини. Так саме її образ увійшов у душу Марії, став її невід’ємною частиною, і залишиться навіки там, куди не зазирне жодне людське око. Як щось насильницьке, протиприродне, сприймається смерть Марії, що стала наслідком голодомору та колективізації. І явно чується попередження про можливість знищення самої України, символічним втіленням якої є у повісті сама Марія.

Та метою Уласа Самчука було не пророцтво про загибель України, а прагнення змінити долю народу, який кинули в безодню голодної смерті на благословенній родючій землі, та викликати в душах людей протест такому розвитку подій.