Твір на тему: «Якби Олівер Твіст жив у 21 столітті»

+1

У своєму романі «Пригоди Олівера Твіста» відомий англійський письменник-реаліст Чарльз Діккенс повною мірою висвітлює проблему тяжкого становища бідних людей, особливо дітей, у тогочасному суспільстві. Через історію головного героя роману хлопчика на ім’я Олівер Твіст письменник змальовує долю приниженого англійського народу, який вимушений виживати за допомогою сили, брехні і злодійства.

Олівер Твіст народився в робітничому будинку, і вже це автоматично відносить його до класу знедолених людей, бо в робітничих будинках того часу, які мусили були допомагати бідним знайти роботу та притулок, були встановлені такі порядки, що перетворювали ці заклади у справжню «Бастилію для бідних». У робітних домах народжувалися і росли вічно голодні, виснажені, хирляві діти, які не жили, а лише намагалися вижити. Доля таких дітей, зокрема Олівера, була визначена заздалегідь, і врятувати його могло лише диво.

Будь-яка спроба протесту жорстоко каралася і придушувалася вихователями. Наприклад, «норовливого» Олівера піддали одиночному ув’язненню лише за те, що він наважився попросити добавки каші. Після жорстокої прочуханки хлопчика намагалися віддати в учні деспотичному сажотрусові, який декількох хлопчиків забив насмерть. Врешті решт Олівер опинився учнем трунаря.

Втікши від свого господаря, Олівер опиняється на вулицях Лондона, де потрапляє до зграї кримінальників. За виховання хлопчика береться «зловісний джентльмен» Монкс, повія Ненсі, грабіжник Сайкс і скупник краденого Фейгін. Вони намагаються змусити Олівера промишляти крадіжками, але завдяки своїй твердості характеру хлопчик знаходить сили і сміливість відмовитися брати участь у мерзенних витівках своїх нових товаришів. Єдиною людиною, що зберегла у цій компанії теплу душу, виявилася Ненсі, яка постійно захищала і допомагала Оліверові.

За щасливим збігом обставин хлопчику вдалося вирватися з банди. Дякувати Богові, що на своєму життєвому шляху він зустрів добрих і небайдужих людей: містера Браунлоу, місіс Мійли, Роз Флемінг та деяких інших. Завдяки їм хлопчик не тільки вирвався з кримінального світу Лондона, а й знайшов нову родину і прекрасних друзів.

Коли читаєш роман, не обов’язково уявляти тогочасне життя бідних мешканців Лондону. Не так вже й складно уявити Олівера Твіста у XXI столітті. Адже сьогодні на вулицях наших міст теж можна зустріти безпритульників, рідною домівкою для яких стала жорстока вулиця, яка не вибачає помилок і провин. Я вважаю, що якби Олівер Твіст жив у наші дні і його доля з самого народження склалася б так само, як в романі, в подальшому він теж міг би повністю повторити свій шлях, який би відрізнявся лише деякими ознаками сучасного життя. Так само, як і декілька століть тому, зараз доля сиріт, які живуть на вулиці, дуже нелегка і залежить від нас з вами, від того, наскільки ми будемо небайдужими до їхнього життя, від того, забажаємо ми змінити щось, чи ні.

Як і в часи Чарльза Діккенса, зараз проблема безпритульних дітей потребує вирішення, і те, наскільки швидко воно знайдеться, залежить не тільки від нашої влади, а й від нашого суспільства.