Твір на тему: «Що важче: бути людиною чи комахою?»

Франц Кафка «Перевтілення»

Питання «Що важче: бути людиною чи комахою?» дуже складне, багатогранне і неоднозначне, тож якою б не була відповідь на нього, вона в будь-якому разі буде суб’єктивною, адже потребуватиме врахування значного обсягу досвіду та навичок. Але я спробую не лише викласти свою думку, а й належним чином її обґрунтувати.

Особисто я вважаю, що бути людиною важче, ніж бути комахою. З твору Франца Кафки «Перевтілення» стає очевидно, що з боку фізіології життя у тілі величезної комахи — справа дуже складна, майже неможлива. І в такому контексті бути людиною цілком природно й звично, адже наше тіло пристосоване до зовнішнього світу та способу життя, що вимагає від нас сучасність, та й кожна історична епоха загалом. Людське тіло дозволяє нам виконувати широкий спектр завдань, починаючи з буденних справ та закінчуючи різноманітними фізичними вправами або діяльністю, пов’язаною з окремими професіями, наприклад, ювеліра або особистого охоронця. Але це лише фізіологічний бік буття. І весь комфорт сходить нанівець у порівнянні з моральним тягарем людського існування, який багато з нас тягнуть за собою в житті, як хрест.

З твору видатного німецькомовного письменника двадцятого сторіччя ми також бачимо жахливе непорозуміння між комахою Грегором і його сім’єю. Якщо бути точним, навіть повне непорозуміння, цілковита відсутність розуміння або якихось бажань чи спроб досягнути його. Але чи не стикаємося ми з чимось подібним регулярно? Ті, хто дадуть негативну відповідь на це питання, однозначно злукавлять. У такому ключі очок на користь своєї переконливості не отримає жодна з позицій. Таким чином, ми плавно підійшли до головної підтеми — морально-психологічного боку питання.

Нормальна екзистенція особистості зазвичай має на увазі такі риси, як толерантність, терпимість, стриманість, вихованість, відкритість, розуміння хорошого та поганого, здатність відчувати, виражати та сприймати такі типові людські почуття, як любов, ненависть, щастя, радість. І цей список не є вичерпним! Його можна ще продовжувати, але це, знову ж таки, особисті вподобання кожного. І саме це та фундаментальна відмінність між людиною та комахою. Від жука ніхто нічого не очікує: експектації щодо його соціальної ролі зведені до нуля, соціум не буде схвалювати чи не схвалювати його дії, називати девіантом, карати чи ізолювати від суспільства. Але, на жаль чи на щастя, це все стосується людини. Змалечку ми переживаємо численні стреси, потрясіння, приємні та неприємні ситуації, внаслідок яких маємо модифікувати себе. І якщо індивідуум не впорається хоча б з одним елементом з довжелезного списку «повинен», усе полетить шкереберть. Комасі такі проблеми навіть і не снилися, хіба?! Вона, на противагу людині, не має контролювати себе та свою поведінку щодня, щогодини, щохвилини. Комаха просто існує, а людина — по-справжньому живе.

Варто ще раз повторити, що викладене вище стосується саме поняття «людина», тобто загальноприйнятому уявленню про особистість, яке не завжди збігається з реальним втіленням даного терміну. На превеликий жаль, далеко не все населення планети Земля дотримується таких вимог або вимагає їх дотримання від інших, зокрема свого оточення. Велике щастя, якщо зберігається принаймні половина названого.

Отже, бути людиною не лише важче, ніж бути комахою, а важко настільки, що навіть не всім людям це вдається.