Твір на тему: «Символізм у творі Хемінгуея «Старий і море»

Ернест Хемінгуей «Старий і море»

+5

Історія з життя старого рибалки Сантьяго повністю заполонила моє серце та всю увагу. Цей твір створений у напрямі символізму. Сам автор вважав: «Ні одна гарна книга ніколи не була написана так, щоби символи в ній були продумані наперед, а потім вставлені в неї. Такі символи вилазять наверх, як родзинки в хлібі з родзинками».

У творі не можна не помітити символів, які надають йому значно глибшого змісту, аніж може спершу здатися. Цю повість-притчу не можна читати «поверхнево». Усе у творі має своє приховане значення. Море вважають символом безкінечності, часу, початком життя та смерті. Старий приймає море за свій дім, де йому затишно, він «завжди подумки називав море la mar, як кажуть по-іспанському ті, хто його любить», «завжди думав про море, як про жінку, про живу істоту, що може й подарувати велику ласку, і позбавити її, а коли й чинить щось лихе чи нерозважне, то лише тому, що така вже її вдача». Риба — як родина для Сантьяго, між якою він завжди знайде компанію, адже «людина в морі ніколи не буває самотня». Символічне значення мають і акули. Вони уособлюють труднощі, які трапляються на непростому людському шляху. Також символічною є жилка, яка січе руку рибалці й також уособлює перешкоди. Леви, які сняться Сантьяго наприкінці твору теж мають своє значення: вони нагадують йому про молодість. Сам рибалка дивується: «Чому ті леви — найважливіше з усього, що в мене лишилося?» Усе через те, що уві сні головний герой знову стає молодим, повним сил та готовим упевненим кроком вирушити своєю дорогою.

Не менш важливими є кольори: жовта ковдра, фіолетові плями, зелена смуга берега, золотава макрель, червонястий серпанок планктону змінився на червоне від крові риби море. Барви відповідають внутрішньому світу старого рибалки та настрою Сантьяго.

«В «Старому й морі» я намагався створити реального старого, реальне море, реальну рибу й реальних акул. Але якщо я зробив їх досить добре й досить правдиво, вони можуть означати багато», — пише Ернест Хемінгуей. І справді навіть не лише море, риба, акули означають багато, а й інші речі, згадані у творі.

Отже, повість американського письменника не залишає читачів байдужими, надихає до роздумів, вчить не лише бачити слова на білому папері, а й вдумуватися в їхній зміст. Це не просто розповідь про одного рибалку, це узагальнення кожного, хто, йдучи шляхом, зустрічає на ньому своїх акул, терпить біль від жилки, але все-таки допливає до берега, щоб вийти на нього переможцем. І хоча деякі люди, як і туристи, яких здивували лише хвости акул, будуть байдужими до цієї перемоги, завжди знайдуться ті, хто залишаться вірними та охоронятимуть ваш сон, як Манолін.