Твір на тему: «Якими я хотіла б мати стосунки з батьками»


Рейтинг твору 3.86 на основі 35 голосів

Батьки — найдорожчі люди, які є на світі. Лише вони щиро, від усього серця бажають своїм дітям добра, щастя, здоров’я, успіхів і удачі. Батьки дали нам життя, тому ми маємо бути вдячними їм за це. Майже все своє життя мама й тато присвячують своїм дітям: доглядають, піклуються, лікують, допомагають, виконують примхи й побажання. Гарні стосунки, порозуміння, щирість з батьками — найголовніше в житті. Хто ж, як не батьки, бажає кращого життя для нас усіх? Ми маємо бути вдячними за все, що для нас роблять мама й тато. Я вважаю, що ми повинні завжди любити й шанувати наших батьків.

Не можу не згадати реалістичної соціально-побутової повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сiм’я». Письменник зобразив життя звичайних селян у перші роки після скасування кріпацтва. На прикладі однієї доволі невеликої сім’ї автор показав усю складність тогочасних часів, неймовірно передав почуття, що вирували між членами родини. Нечуй-Левицький засуджував егоїзм, а також невміння цінувати норми народної моралі. Автор зміг точно показати наслідки сварок між батьками й дітьми.

Майже з перших рядків повісті зрозуміло, що стосунки між синами та батьками не дуже гарні. Звичайно, як хлопці ставилися до батька з матір’ю, так і невістки будуть ставитися до тестя із свекрухою. Між рідними людьми було дуже багато сварок, але інколи хлопці зовсім не розуміли, що вони роблять і говорять. Одного разу Карпо набрався смілості обізвати батька іродовою душею, а згодом навіть підняв руку на Омелька. Майже з такою ж неповагою ставився один із синів і до матері. Колись він схопив її за плечі, притиснув до стіни і кричав: «…їжте мене, або я вас з’їм!» Найбільш жорстоко звучали слова з Карпових вуст: «Не так шкода мені матері, як шкода чобіт!» Не дивно, що Мотря, дружина старшого сина, також зневажливо ставилася до свекрухи. Під час однієї із сварок вона виколола Кайдашисі око! Душа Мотрі тільки раділа, коли Карпо сварився з матір’ю: «По спині лупи її! Виколи дрючком їй друге око!» Згодом дівчина не дозволяла своїм дітям навіть гостинці брати від бабусі. Так, я згодна: Кайдашиха також була дуже сварливою жінкою, злою. На жаль, ні Марусі, ні Омельку, ні синам не вистачило мудрості промовчати в якійсь ситуації, поступитися або ж покоритися. Усі питання вирішувалися через сварки, а це неправильно. У родині ніколи не можна принижувати, ображати, адже це найрідніші у світі люди.

Прочитавши цей твір, я можу точно сказати, що стосунки, що були між членами родини Кайдашів є неприпустимими. Я вірю, що в більшості сімей панують абсолютно протилежні почуття: добро, щирість, чесніть. У моїй родині також усе по-іншому, ми цінуємо й любимо один одного — на цьому будується порозуміння, повага, щасливе майбутнє.

Отже, я можу точно сказати, що родина — це не просто люди, котрі пов’язані між собою. У справжній сім’ї люблять один одного, розуміють і поважають. Я сподіваюся, що кількість добрих, щирих родин буде зростати з кожним роком. Я за щасливу сім’ю! Батьки — мудрі люди, які завжди навчать нас розуму. Ми маємо цінувати батька й матір завжди. Діти — сенс життя батьків.