Твір на тему: «Наша доля в наших руках»

-1

Доля... У кожного своя особиста думка з приводу цього слова. Хтось вважає, що доля є явищем, котре Бог нам дав, яке неможливо змінити. Неоднозначний термін. Інші думають, що людина здатна змінити свою долю, обрати шлях, котрим буде йти все своє життя. У кожного своє ставлення до цього терміну. Особисто я вважаю, що все життя потрібно працювати над собою. Важливо обрати свій шлях. Слід робити те, що приємно, приносить радість і задоволення, цим самим самому будувати свою долю.

Не можу не згадати відомого українського філософа Григорія Савовича Сковороду. Цей чоловік усе життя мандрував: шукав шляхи пізнання людського життя. Можливо, його доля мала бути інакшою, адже російська імператриця Катерина ІІ бажала, щоб Сковорода жив у її палаці. Так сталося, що філософ відмовив цариці, посилаючись на те, що «дудка й вівця дорожчі царського вінця». Він сам обрав собі долю. Філософ був упевнений, що ніякі матеріальні блага, багатства й розкіш не зможуть зробити людину достатньо щасливою. Сковорода доводив усім, що кожен буде щасливим лише тоді, коли матиме вірних друзів, щире кохання, улюблену справу: «Дружби не можна ні випросити, ні купити, ні силою вирвати... Щасливий, хто хоч саму тільки тінь доброї дружби нажити спромігся. Нема нічого дорожчого, солодшого й кориснішого за неї». Григорій Сковорода упродовж життя написав багато байок, пісень, діалогів, трактатів та афоризмів. Він присвятив своє життя пізнанню самого себе. Філософ вірив у людей, їхню честь і гідність. Він був для усіх учителем-творцем. Сковорода присвятив своє життя тому, щоб доносити людям справжню сутність життя. Він вірив, що народ зрозуміє, що щастя — це пізнання самого себе. Я цілком згодна зі словами українського поета Павла Тичини: «Великий наш філософ щедру залишив нам спадщину після себе: обсягом широку, змістовністю глибоку і щодо світогляду свого — чисту та моральну...»

Яскравим прикладом можуть слугувати сучасні події в Україні. Багато мужніх, сміливих, відданих Батьківщині чоловіків перебуває в зоні АТО. Ці люди самі обрали собі таку долю... Вони не впевнені, чи будуть живі через годину чи завтра. Солдати гідно обороняють нашу країну. Багато чоловіків вже померло... Така їхня, мабуть, доля: полягти на полі бою за майбутнє рідної держави. Невимовна повага й гордість проявляється в українців до солдатів. У цілому наша доля в їхніх руках зараз: чи буде Україна жива, чи ні. Я вірю, що все буде добре: солдати повернуться живими, урятують нашу Батьківщину. Мабуть, така наша доля: завжди боротися за свободу.

Отже, кожна людина — господар своєї долі. Якщо щось іде не так, як хотілося б, не треба звертати на долю. Слід удосконалюватися й зрозуміти: чи є приємним для нас те, чим ми займаємося. Користаймося порадами Григорія Савовича Сковороди: пізнаваймо себе!