Твір на тему: «Чи потрібні традиції українського весілля в наші часи?»

Українське весілля завжди відрізнялось своєю неординарністю й традиційністю. За кордоном про наше весілля відгукуються як про найкраще оформлене й продумане святкове дійство. І це зовсім не дивно. Бо кожен, хто має щастя пережити такий урочистий і важливий день, хоче, щоб все було на найвищому рівні. Саме справжнє традиційне українське весілля може цим похизуватися. Тому, я вважаю, що ми не маємо права відступати від тих давніх весільних звичаїв і обрядів, продуманих і наповнених духом наших предків, на користь сучасних закордонних стандартів.

Весілля завжди залишалось найвідповідальнішим і найскладнішим кроком у житті кожної людини, адже це свято повністю змінює життя й налаштовує його на кардинально новий лад. Тому наші пращури продумали низку обрядів, які б змогли допомогти майбутнім чоловіку й дружині розпочати новий етап свого життя щасливо. Зараз трошки про звичаї. Однією з найголовніших традицій українського весілля завжди залишалось благословення батьків на шлюб. Цей обряд допомагав сім’ї зблизитися й духовно об’єднатися. Обов’язковим атрибутом весілля було вінчання молодих, лише тоді шлюб вважався повноцінним, адже він об’єднувався на небесах. Під час вінчання особливим моментом було коронування молодих. Коронація — красива й божественна частина української весільної церемонії. Наречені кладуть свої праві руки на Євангеліє, обмінюються обітницями й вступають до шлюбу в очах Господа. Корони тримають дружок та дружка над головами наречених. Ці корони символізують, що вони будуть королем і королевою у своєму власному сімейному королівстві. І останньою, не менш особливою традицією є знаття фати з нареченої. Мати нареченого знімає нареченій фату й одягає хустину, як символ того, що її покидає статус «дівчини» і вона стає заміжньою жінкою. Не розумію, як такі красиві, наповнені сенсом традиції можна замінювати шістьма дружками, однаковими сукнями й стандартною тематикою, за таких умов весілля просто втрачає свій неповторний образ… Весілля без українських традиційних обрядів вже не є таким духовно наповненим і щирим, як з ними.

Тож, все-таки дайте пам’ятати про красу всього українського. Давайте повертати популярність справжньому традиційному весіллю. Адже втрата традицій і звичаїв буде означати втрату індивідуальності й автентичності, а це в жодному разі ніякої користі не принесе.