Твір на тему: «Влада багатьох і рівноправність кожного — це і є найкращий спосіб керування?»

+5

Упродовж мільйонів років свого існування людство ніколи не припиняло шукати ідеальної форми організації суспільства. Політична карта світу постійно змінювалась: одні держави зникали, на їхньому місці будувалися інші, то тут, то там виникали війни, революції, громадянські перевороти. Врешті ми пройшли величезний шлях від первісних племен до супердержав. І от у сучасному світі панує демократія — режим, що забезпечує владу багатьох і рівноправність кожного. На мою думку, це і є ідеальна форма правління, якої потребує людство.

Я переконана, що для великих справ потрібні злагода і одностайність. Сучасні умови життя вимагають функціонування суспільства як єдиної команди, добре злагодженого механізму. Недарма народна мудрість говорить: «Одна голова — добре, а дві — краще». Ті проблеми та завдання, що постають перед нами зараз, вже надто серйозні, щоб довіряти їх одній людині, адже ніхто не застрахований від помилок, навіть найкращі, найрозумніші. Тому влада однієї особистості дуже небезпечна, адже найменша помилка такої людини може призвести до трагічних наслідків для цілого народу.

У скарбниці української літератури можна знайти підтвердження моїх міркувань. Прикладом є герой однойменної поеми Івана Франка Мойсей, який сорок років вів своїх співвітчизників до кращого життя, а в останній момент зневірився й хотів здатися, за що був покараний Богом. На щастя, у нього знайшовся послідовник — Єгошуа, який продовжив місію Мойсея. Та, якби цього не сталося, єврейський народ міг би ніколи не знайти свою «обітовану землю».

До того ж, не завжди народ може обрати собі гарного лідера. Буває, користуючись хитрощами й обманом, до влади приходять нечесні люди з підступними намірами. Влада одного — це великі можливості, а тому й велика спокуса. Необмежена, вона породжує вседозволеність, і, отримавши її, навіть сама по собі незлоблива людина може перетворитись на справжнього деспота.

На жаль, історія знає багато таких випадків. Одним з них є прихід до влади в Німеччині жорстокого «фюрера» Адольфа Гітлера. Одержимий божевільними ідеями, він проводив у країні жахливу антидемократичну політику, яку хотів поширити на весь світ. Щоб його зупинити, знадобилися мільйони людських життів, у тому числі й життів наших співвітчизників.

Отже, можна зробити висновок, що влада — це велика спокуса й відповідальність. Саме тому вона не повинна цілковито належати одній людині. Мир і злагоду в суспільстві може забезпечити лише влада багатьох і рівноправність кожного.