Твір на тему: «Драматизм і трагізм прози Юрія Федьковича» за повістю «Три як рідні брати»
Юрій Федькович — автор понад шести десятків прозових творів, серед яких повісті, оповідання, казки і жарти. У більшості цих творів автор розкривав побутові та родинні проблеми селян Буковини, їхнє важке життя, безправ’я, пригноблення куркулями та чиновництвом, їхню трагічну долю як жовнірів царської армії. У кращих своїх творах Ю. Федькович поетизував сильних і гордих гуцулів, возвеличував волелюбство, висловлювався проти родинної і соціальної нерівності.
Одним з найкращих творів Ю. Федьковича є повість «Три як рідні брати», яка розпочинається зі сцени прощання двадцятирічного хлопця зі своїми рідними: «Мені ще й двадцять рік ледве було, як уже кучерики мої золоті облетіли!». У житті людини двадцять років — це справжня весна. Та на весну героя повісті раптом повіяло зимовим холодом. Хлопець залишає вдома молодших братів, сестер і матір-вдову, яку надломила непосильна праця. Загальний настрій родини під час проводів письменник визначає ємними словами: «А дома сум та плач».
У ті часи життя селян було дуже важким, а гонитва за наживою спотворювала людські душі, розділяла сім’ї. Ці ж проблеми розглядаються і в повісті «Три як рідні брати».
Зажерливості, грубому розрахункові Ю. Федькович протиставляє взаємовиручку, товариськість, душевну щедрість простих людей. Так, капрал Бай добровільно погодився служити в армії ще рік заради того, щоб Івана відпустили додому до хворого брата і матері, та ще й грошей йому дав на дорогу. Жандарм Тоній врятував Іванові життя, а Яків Нестерюк, товариш Івана, працював замість нього в орендаря і взяв усі турботи на свої плечі, коли Іван захворів.
Хочеться підкреслити, що у своїй повісті Ю. Федькович зображує солідарність та дружбу між представниками різних народів, адже героями повісті стали словак, німець, руський і українець. Письменник стверджує, що братерство людей може існувати не за національними ознаками, а на основі суспільних та моральних стосунків. І хоча кінцівка повісті дещо ідеалізована, але саме вона підкреслює духовну красу людини, яка не стала жорстокішою від страждань та нестатків, саме вона дає надію на краще життя, що було дуже важливим і для письменника, і для його читачів.
Повість «Три як рідні брати» читається з надзвичайним захопленням. Цьому сприяє непідробна зацікавленість автора долею героїв твору, майстерно побудовані діалоги, драматичні та напружені ситуації. Письменник милується благородними вчинками простих людей, він їх любить, він стверджує їхнє право на щасливе життя.