Твір на тему: «Аналіз новели Юрія Яновського «Подвійне коло»



Українська література вирізняється великою кількістю серйозних, філософських творів, які заслуговують на увагу широкого загалу, адже охоплюють найважливіші проблеми, періоди та питання, які безпосередньо стосуються нашого народу. І прикладом такого твору є новела Юрія Яновського «Подвійне коло». Тому мені було цікаво більш глибоко дослідити та проаналізувати і структуру, і саму тематику вищезазначеного твору.

Новела «Подвійне коло» написана в 1935 році і є самостійною частиною великого роману «Вершники». Темою цієї новели є зображення усього трагізму громадянської війни 1919 року на прикладі єдиної родини Половців. Головною ідеєю постає бажання автора засудити братовбивство, недотримання закону народної моралі «тому роду не буде переводу, в котрому браття милують згоду.» Геніальність цієї невеличкої новели у тому, що Яновський, зображуючи бій під Компаніївкою, повністю характеризує й показує жах громадянської війни. Тобто вирішальна битва п’ятьох братів Половців — це фактично повноцінна модель тієї страшної громадянської війни.

На мою думку, цьому твору притаманна певна символіка. Бій у новелі йде по колу, більше того, по родинному колу, що прямо пов’язано й логічно пояснює друге слово самої назви, а це коло «подвійне», тому що кожен із братів згадує слова батька тільки перед власною смертю, забувши про те, що декілька хвилин тому він заперечував їх у попередній розмові, що й говорить про дволикість душі, подвоєне сприйняття швидкозмінних, насущних подій.

Хотілося б ще акцентувати увагу на характерних рисах і особливостях поданого витвору, тому далі трохи про це. Юрій Яновський не намагався зосередити увагу читача на ході битв, навпаки, він прагнув донести до нас і показати тільки невтішний результат цих безглуздих баталій. Фрагменти громадянської війни підкреслені тим, що з різних боків барикад стоять рідні брати, акцент робиться на тому, що війна може кардинально змінити стосунки навіть найближчих людей не в кращу сторону. Цікавим фактом є умовна присутність батька й матері: на задньому плані ми іноді прослідковуємо присутність Мусія Половця, але матері там немає. Якби вона з’явилась, то плакала б над кожним своїм неповторним сином, а її сльози для всіх залишалися б однаково солоні, вона б оплакувала свій рід і його загибель, а її почуття б були проігноровані.

Можна стверджувати, що в новелі «Подвійне коло» наявні яскраві риси, притаманні романтичному стилю. Це і незвичайний герой в незвичайних обставинах (у нашому випадку головним героєм виступає ціла родина), і відчуття читачем безпосередньої присутності, і, звичайно, зв’язок із фольклором.

Отже, новела Юрія Яновського «Подвійне коло» — це справжній скарб української літератури, який зберіг у собі невтішну частинку історії українського народу, але який назавжди залишиться для нас постійним нагадуванням того, чого ми маємо надалі уникати.