Твір у форматі ЗНО: «Народ мій є, народ мій завжди буде, ніхто не перекреслить мій народ»

+4

Я щиро вірю в те, що «народ мій є, народ мій завжди буде, ніхто не перекреслить мій народ». Як на мене, то Василь Симоненко зумів якнайточніше передати надії, сподівання і віру усіх українців, не лише його сучасників, а й тих, хто жив до нього і живе після його смерті.

Моє переконання ґрунтується на тому, що, по-перше, українці — волелюбний народ і завжди готовий відстоювати свою незалежність і самостійність. Незаперечним доказом цього є події на сході України. По-друге у боротьбі за свою суверенність українці вирізняються своєю стійкістю, і саме цю нашу рису поет зумів виділити — «ніхто не перекреслить мій народ».

Говорячи про мотив невмирущості українського народу, не можна не згадати й Державний гімн України, автором якого є Павло Чубинський. Утвердження стійкості, незламності і жертовності українців оспівано і геніально, і в той же час простими, близькими і зрозумілими для кожного: «Душу й тіло ми положим за нашу свободу і покажем, що ми браття козацького роду».

Як я вже зазначала, найточнішою ілюстрацією слів Василя Симоненка є події на сході моєї держави. Одним з прикладів готовності до самопожертви є випадок, який стався з волонтером із мого міста. Передаючи провіант і деякі теплі речі, він зі своїми колегами потрапив від обстріл, внаслідок якого постраждав він і загинули два бійці. Та все ж, незважаючи на небезпеку, щоразу набирається чимало добровольців, які хочуть підтримати бійців не лише матеріально, але й морально. Хіба таких здолаєш?

Бачимо, що слова Василя Симоненка — незаперечна істина, аксіома. Справді, ще не знайшлося того, хто зламав би волю українців. Ми пережили катування монголів, знущання російських імператорів, людоїдські ідеї Сталіна, пригнічення проросійськими настроями. То хіба не переживемо сьогоднішні катування ворога? Переживемо! Виживемо!