Твір у форматі ЗНО: «Чи можна сьогодні вважати слова «благородність», «людяність», «скромність» актуальними?»

+2

На моє глибоке переконання, благородність, людяність та ряд інших характеристик щодня витісняються негативними рисами. Все менше стає людей, які вірять, що їхні добрі справи і світлі наміри роблять світ кращим. Я вважаю, що ці риси мають бути актуальними завжди, і сьогоднішній день — не виняток.

По-перше, усіх людей неможливо виміряти однією лінійкою. Життя завжди ділилося на дві частини: добро і зло. Без їхнього балансу неможливе людське існування. І навіть якщо вам здається, що всі навколо не мають рації, що у всіх злі наміри, і що світ котиться у прірву, то це не так, бо між складовими добра і зла завжди є гармонія. Коли вашому сусіду з квартири ліворуч притаманні заздрість, жорстокість і гордість, то, можливо, сусід з квартири праворуч — саме та благородна, людяна, скромна особистість? А чи робили ви спроби дізнатись?

По-друге, якщо розглядати конкретно ці три риси, то їхнє зникнення послабило б сили добра. Не існує прогресу там, де немає благородності, але панує корисливість, не існує цивілізованого життя там, де немає людяності, але панує жорстокість і несправедливість, не існує духовності там, де немає скромності, але панує гординя і зверхність. Якби ці риси не були актуальними, на Землі не було б місця для людей.

Історія приводить чимало прикладів, які підтверджують вищесказане. Один із них — це ситуація в Німеччині в період Другої світової війни. Як відомо, у той час державна влада належала нацистам, які відзначались особливою жорстокістю й антигуманністю щодо євреїв. У час, коли цих знедолених людей переслідували на незрозумілих підставах, деякі німці все ж не забували, що ми, насамперед, люди, а вже потім нацисти, республіканці, ліберали чи радикали. Вони пам’ятали про благородність та людяність, і надавали євреям сховок.

Література також багата на приклади, які підтверджують мої аргументи щодо даної теми. Я хочу розглянути роман-хроніку великого українського історика та письменника Пантелеймона Куліша «Чорна рада». У творі є багато як позитивних, так і негативних героїв. Особливо мене зачепили фінальні сцени, а саме фрагмент, у якому Кирило Тур приходить у в’язницю до Якима Сомка, щоб визволити свого гетьмана. Проте чоловік благородно відмовляється, адже «чужою смертю волі купувати не хоче». У цій ситуації і Кирило Тур, і Яким Сомко є втіленням тих світлих рис — благородності, людяності та скромності.

У висновку хотілося б сказати, що усі наші справи — добрі та погані, усі наші думки так чи інакше впливають на навколишній світ. І благородність, і людяність, і скромність присутні поміж нас, варто тільки забажати їх зустріти.