Твір у форматі ЗНО: «Справжня краса»

+6

На мою думку, справжня краса прихована глибоко всередині людини. Ідеально, коли в людині гармонійно поєднується краса зовнішня й внутрішня, але таке буває рідко. Без сумніву, важливим є внутрішній світ людини, духовність, доброта, любов, милосердя.

По-перше, людину прикрашає не красива обгортка, а її вчинки. Життя складається передусім із спілкування, навряд чи воно може буде приємним з людиною, яка не може зв’язати до купи два слова.

Яскравим доведенням мого аргументу є приклад із реального життя. На моєму поверсі живе дивовижна пара. Люди, які її вперше бачать, дивуються: як такий красень, що ніби зійшов з обкладинки глянцевого журналу, одружився із зовні непоказною, звичайною дівчиною? Моя подруга щоразу, коли їх бачить, навіть обурюється, чому така у світі «несправедливість». Але вона не знає, що ці молоді люди живуть, як кажуть, душа в душу, вони світяться коханням, біля них сам стаєш добрішим.

По-друге, зовні приваблива, але порожня всередині людина приречена на самотність.

Переконливим прикладом із художньої літератури я вважає головних героїв романів «Місто» Валер’яна Підмогильного й «Портрет Доріана Грея» Оскара Уайльда. Обидва герої самотні й нещасні. Доріан продав душу дияволу, але зберіг молодість тіла. Степан Радченко, фізично розвинений, зовні привабливий, розумний молодий чоловік, у кінці твору, досягнувши успіху в кар’єрі, відчуває душевну порожнечу: він самотній. Чоловік лишився з тим, кого й вартий, — з порожньою й прагматичною Ритою, бо жінок, які його по-справжньому любили, він просто використав.

З цього можна зробити висновок, що справжня краса не може бути зовнішньою, бо це тільки гарна обгортка. Дуже важливо, щоб під нею й начинка була доброю. Порядність, щирість, доброта й любов — ось найвища краса.