Твір у форматі ЗНО: «Великий талант вимагає великої працелюбності»

+18

На мою думку, саме любов до праці допомагає розвиватися талантові, який є в кожній людині. Та самої працелюбності мало: для розквіту великого таланту потрібна ще й духовна міць, щедрі душа й серце.

По-перше, усі люди від народження наділені різними здібностями, і ніхто не має права закопувати в землю таланти — великі чи малі. Ще з дитинства ми виявляємо здібності, але кожен — різні. Коли діти виростають, то вибирають певні професії. Іноді люди роблять неправильний вибір і потім страждають. Хтось знаходить своє місце й досягає неймовірного успіху, стає відомим і забезпеченим. А інший усе життя перебуває в пошуку або зневіряється.

Яскравим прикладом того, як у розкритті таланту допомагає працелюбність і підтримка інших, є доля заслуженого артиста України Євгена Коровченка. Він з дитинства мріяв стати актором. Після школи служив підводником на флоті, довго подорожував, але про мрію не забував. Повернувшись у рідний Київ, півроку відвідував лекції в Університеті імені Карпенка-Карого, навчався, готувався до вступу. Працівників університету вразила така цілеспрямованість, наполегливість — і Євген став студентом. Тепер він ще більше працює, хоч і сам уже навчає майбутніх митців.

По-друге, справжній талант чи геній не шукає виправдання власній бездіяльності, навпаки, він знаходить можливості розвиватися, працюючи й у неймовірно складних умовах.

Не можна не згадати Василя Стуса, якого навіть ув’язнення не зламало. У таборі він багато читає, пише літературно-критичні статті й поезії, викладає свої погляди в листах, шліфує знання мов і перекладає… Так, за останні роки перебування в таборі Стус написав майже триста поезій, які були знищені наглядачами. На знак протесту Василь оголошує голодування, але не кориться катам. Він і далі працює.

По-третє, щоб талант розкрився повною мірою, крім працелюбності, потрібно, щоб він ніс світло людям.

Відомий український письменник Валер’ян Підмогильний у романі «Місто» показав, як жага до пізнання, любов до книжок та залізна воля допомагають таланту розвиватися. Завдяки працьовитості й наполегливості головний герой стає письменником. Прикро тільки, що він незважав на інших людей, використовував їх, як щаблі у своєму зростанні, став черствою та бездушною людиною. Тому не можна стверджувати, що працелюбність породила великий талант: талант виростає насамперед з великої душі. А цього в Степана Радченка не було.

Отже, щоб талант міг розквітнути, потрібна щедра душа, велика працелюбність, аби кожного дня розвивати свої здібності. У світі не існує людей, які, маючи лише талант, досягли б успіхів і визнання. Пам’ятаймо, що велика праця формує нашу свідомість та саме життя.