Презентація "Шарль Бодлер"

-7
Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Шарль Бодлер"
Слайд #1
Шарль Бодлер — предтеча символізму


Слайд #2
Що означає назва збірки «Квіти Зла»?
Яку концепцію Краси виклав Ш.Бодлер у збірці?
Яким чином у вірші «Гімн Красі» протиставляється Добро і Зло?
Як зображується доля поета у вірші «Альбатрос»?
1. Робота із картками.


Слайд #3
Тест
Волт Вітмен


Слайд #4
1. Волт Вітмен – поет …
Англійський
Американський
Шотландський


Слайд #5
2. Волт Вітмен народився 3 травня 1819…
на острові Лонг-Айленд
в Манхеттемі
в Лондоні


Слайд #6
3. Родина Вітмена не відзначалася…
Особливим достатком
Особливою культурою
Особливою релігійністю


Слайд #7
4. Волт починає трудове життя…
У 11 років
У 14 років
У 17 років


Слайд #8
5. Роман Вітмена "Франклін Іванс, або П'яничка" був написаний…
Під час лікування поета від алкоголізму
У співавторстві з Едгаром По
На замовленням товариства тверезості


Слайд #9
6. Знайдіть помилку. Під час Громадянської війни Вітмен…
працює санітаром у вашингтонських шпиталях
стає поетом-агітатором військ Півдня
видає збірку «Бий, барабане!


Слайд #10
7. Вірш Вітмена "О капітане, мій капітане" присвячений…
Трагічній долі поета
Президенту Аврааму Лінкольну
Батькові Вітмена


Слайд #11
8. Славу Вітмену принесла…
Збірка «Квіти зла»
Збірка «Про себе»
Збірка «Листя трави»


Слайд #12
9. Над цією збіркою Вітмен працював …
15 років
25 років
35 років


Слайд #13
10. 4 липня 1855 року стає знаменною датою в історії американської літератури…
Народився Волт Вітмен
Здійснене перше видання книги "Листя трави"
Написаний цикл віршів про Авраама Лінкольна


Слайд #14
11. Упродовж життя поета ця книга перевидавалась …
9 разів
19 разів
29 разів


Слайд #15
12.Верлібр- це …
Назва збірки Волта Вітмена
Вірш, в якому відсутні метр та рима
Місто, де народився поет


Слайд #16
Словникова робота:
Модернізм - (від франц. - новітній, сучасний) - напрям у літературі та мистецтві, який починає формуватися на межі XIX-XX ст. і набуває розквіту у 10—40-і роки XX ст. Модернізм тяжіє до умовних засобів художнього зображення та вираження, йому властивий дух експериментаторства.


Слайд #17
Символізм (від франц. — знак, ознака) - художній напрям у мистецтві та літературі кінця XIX — початку XX ст. Його особливістю є тотальна «символізація» художнього мислення, внаслідок якої речі матеріального світу перетворювалися у свідомості митця на «знаки» певних душевних станів і вічних ідей, котрі знаходяться поза межами земної реальності, а художні образи — на символи, що тлумачилися як єдиний засіб прорватися через серпанок повсякдення до сутності речей, ідеальної краси та істинного сенсу.


Слайд #18
Вірш прозою — невеликий прозаїчний твір ліричного характеру, графічно представлено як проза. У ньому відчутні повторення ритмічно подібних синтаксичних конструкцій, звукові переклички, рідше — рими і т. п., тобто ті засоби виразності, які використовуються у віршованій мові. Іноді цими властивостями володіють ліричні відступи в повістях і романах


Слайд #19
Життєвий і творчий шлях Шарля Бодлера


Слайд #20
Доля подарувала Шарлю П'єру Бодлеру всього 46 років, позначивши печаткою вже при народженні.
Коли 9 квітня 1821 р, він з'явився на світ, його батькові, Жозефу Франсуа Бодлеру, було 62 роки, а матері, Кароліні, — 28.


Слайд #21
Батько помер, коли Шарлю не було ще й 6 років, але на все життя в душі Бодлера залишилося тепле дитяче почуття до батька, що межувало з поклонінням.


Слайд #22
Він любив згадувати шляхетного сивого старого з красивим ціпком у руці, який гуляв з сином Люксембурзьким садом і пояснював символіку численних статуй.
Люксембурзький сад


Слайд #23
Але психічна травма, яку митець отримав у дитинстві, полягала не в ранньому сирітстві, а в "зраді" матері, яка через рік після смерті чоловіка знов вийшла заміж за 39-річного генерала Опіка.


Слайд #24
Відвертий, чесний І дисциплінований, Опік все ж таки не був звичайним солдафоном, хоча й зовсім не знався на мистецтві. Бодлер до самої смерті вітчима не пробачив йому, що той «забрав» у нього матір.


Слайд #25
Але повторне одруження було ще не єдиною "зрадою" Кароліни Бодлер: у 1832 році 11-рІчного Шарля віддають в інтернат при ліонському Королівському коледжі, бо сім'я перебралася саме до Ліона.
Ліон


Слайд #26
Тут і прокинулися почуття, що псували життя Бодлера до кінця його днів — образа, ревнощі, ненависть. Ліонський період життя тягнувся до 1836 р., коли родина Опік знов повернулася до Парижа.


Слайд #27
Шарль закінчив коледж Людовіка Великого і, отримавши ступінь бакалавра, відчув, що не хоче більше продовжувати навчання. Це був акт протесту і звільнення — він вирішив стати "творцем".


Слайд #28
Бодлер приятелював з молодими літераторами і навіть насмілився заговорити на вулиці з самим Бальзаком. Юнак не уникав сумнівних знайомств, вів богемне життя.


Слайд #29
В результаті — хвороба століття "сифіліс" на все подальше життя стала причиною нервових зривів, фізичних недомагань, депресії, нудьги, тривоги Шарля Бодлера.


Слайд #30
Нажахана поведінкою Шарля, родина Опік вирішує відправити його у далеку мандрівку. Юнака посадили на корабель, що відпливав до Калькутти, однак в Індію Бодлер так і не потрапив.


Слайд #31
Він витримав 5 місяців на борту корабля і відмовився пливти далі.
В лютому 1843 року він знов опинився в Парижі, де його чекав батьківський спадок — 100 000 франків.


Слайд #32
Ці гроші він витрачає надто швидко і безоглядно — на розваги, повій, на створення іміджу денді
(денді - чоловік, який підкреслено стежить за «лоском» зовнішнього вигляду та поведінки).


Слайд #33
Бодлер усіма можливими засобами намагався вразити своїм зовнішнім виглядом: оксамитовий камзол, як у венеціанських аристократів; чорний фрак з циліндром на голові; вільна блуза, яку він вважав новою власною формою дендизму.


Слайд #34
Хоча елегантна зовнішність і манери Бодлера справляли враження на жінок, він не намагався завести серйозні стосунки з порядною жінкою.


Слайд #35
Гіпертрофована саморефлексія, нерішучість, невпевненість у собі як в чоловікові підштовхували його шукати жінку, поруч з якою він відчував би свою беззаперечну вищість, при цьому нічого не пояснюючи і не виправдовуючись.


Слайд #36
Такою жінкою стала Жанна Дюраль, статистка одного з паризьких маленьких театрів. Протягом 20 років вона була його постійною коханкою, хоча не відзначалась ані красою, ані розумом, ані талантом.


Слайд #37
У ставленні Бодлера до цієї дивної жінки відчувається не лише характер поета, а й його сприйняття проблеми зради (точніше внутрішнє застереження проти будь-якої "зради" — і фізичної, і моральної)


Слайд #38
Вона відверто зневажала літературну діяльність Шарля, постійно вимагала у нього гроші, зраджувала при будь-якій нагоді, але Бодлер доглядав за нею, пізніше розбитою паралічем, забезпечував матеріально і був поруч до своєї смерті.


Слайд #39
Саме з цією жінкою пов'язана величезна кількість віршів у збірці "Квіти Зла".
Літературна діяльність Бодлера починається у 40-і роки.


Слайд #40
У цей момент вже написана частина поезій, що увійшли пізніше до складу його збірки, але вперше митець заявив про себе як літературний критик.


Слайд #41
У середині 1844 р. сталася подія, яка підірвала душевний настрій Шарля — він був визнаний людиною неблагонадійною, яка потребує опіки і нагляду.


Слайд #42
Причиною стала наркотична залежність Бодлера і легковажне ставлення до отриманого спадку (половину грошей він вже витратив на розваги). Родичі вимагали перед владою офіційної опіки.


Слайд #43
Таким опікуном став нотаріус Ансель, який вів грошові справи Бодлера і видавав йому певну незначну суму щомісячно.


Слайд #44
Душевному стану бунту, непокори, який був притаманний поету все життя, повністю відповідав революційний бунт у Франції 1848 р.
Сам Бодлер згадував:


Слайд #45
"Моє сп'яніння в 1848 р. Якої природи було це сп'яніння? Жага помсти. Природне задоволення від руйнування".
Останні роки життя поета були сумними.


Слайд #46
Збірка "Квіти Зла", що вийшла у 1857 р., зробила Бодлера відомим. Після появи цієї славнозвісної збірки митцю залишалося жити ще 10 років і два місяці.


Слайд #47
Але оточений неймовірною самотністю і сумом, він встиг написати небагато, в тому числі 50 "віршів у прозі", які були не стільки шедевром нової поетичної форми, скільки поетичної думки.


Слайд #48
У 1862 р. на повний голос "заговорила" давня хвороба Бодлера — почастішали напади запаморочення, жару, безсоння, майже божевілля.


Слайд #49
Він практично нічого не пише, одягнений в лахміття, годинами ходить вулицями, намагаючись "загубитися" в натовпі.


Слайд #50
Але все ж таки знаходить в собі сили читати лекції і домовитися про видання своїх творів.
Катастрофа сталася 4 лютого 1866 р., коли під час відвідання церкви Бодлер непритомніє.


Слайд #51
У нього виявляють ознаки паралічу, часткову, а пізніше і остаточну втрату здатності говорити. У липні його перевозять до Парижа, де він і помер.


Слайд #52
Збірка “Квіти зла”


Слайд #53
Історія її створення.
1.Кінець 1840-х років: намір написати книгу віршів «Кола пекла» (за аналогією з твором Дайте «Божественна комедія»).


Слайд #54
2. 1857 р.: випуск збірки «Квіти Зла» (у перекладі з французької може звучати як «Квіти Хвороби»). За цю книгу автора було притягнуто до суду, деякі вірші заборонені за “антиморальність”


Слайд #55
Тільки у 1946 році цей присуд скасовано.
3. Збірка вийшла у червні 1857 і одразу потрапила в поле зору не лише читачів, а й прокуратури, яка відкрила судову справу і звинуватила поета в "зневажанні релігії".


Слайд #56
Бодлер був наляканий майбутнім судом, але ще більшою мірою його образило саме звинувачення суду:


Слайд #57
"жорстоку книгу", в яку він вклав все своє серце, всю свою ніжність, всю свою релігію, всю свою ненависть", судді оголосили брутальною порнографією — твором, який містить "непристойні й аморальні місця й вислови".


Слайд #58
Покарання Бодлера було м'яким — 300 франків штрафу, до того не за "зневажання релігії", а за образу суспільної моралі, у зв'язку з чим автору було запропоновано вилучити із збірки шість поезій.


Слайд #59
• Структура збірки 1.посвята,
2. вступ і
3.шість циклів («Сплін та ідеал», «Паризькі картини», «Квіти Зла», «Бунт», «Смерть»).


Слайд #60
Основний зміст книги як цілісного твору, де протиставляються Добро і Зло, тому домінантами поетики є контраст і символіка.
 


Слайд #61
• Ліричний герой - це дисгармонійна особа, яка втратила душевну рівновагу, спокій, нібито намагається опиратися пануванню зла хоча б у своїй душі,


Слайд #62
але водночас втрачає віру. Бодлер намагається розкрити духовний світ сучасної людини, реальність існування якої він уявляє царством моральної хворобливості.


Слайд #63
“Гімн Красі” як програмний вірш збірки


Слайд #64
З'ясуємо сутності концепції Краси, висловленої у вірші - джерелом прекрасного однаковою мірою можуть бути Добро і Зло.


Слайд #65
Предмет зображення у вірші Бодлера — переживання самого поета, його зболена, страдницька душа, яка на теренах жорстокого життя шукає рятівного притулку та ідеалу.


Слайд #66
Він розмірковує над сенсом життя, взаєминами людини з Природою і Всесвітом, над призначенням митця тощо.


Слайд #67
Красо! Чи з неба ти, чи з темної
безодні —
В твоєму погляді — покара і вина.
Безумні злочини й діяння
благородні;
Захмелюєш серця, подібно до вина,


Слайд #68
В твоєму погляді — і присмерк, і
світання,
Як вечір грозовий. приносиш
аромат.
Німим стає герой з твого
причарування.
І сміливішає дитина во сто крат.


Слайд #69
Чи ти зійшла з зорі, чи вийшла із
провалля,
Йде Фатум, наче пес, за покроком
твоїм;
І, розсіваючи біду чи безпечалля,
У всьому вільна ти, хоч пані над
усім!


Слайд #70
Красо! Ти по мерцях
ступаєш без мороки.
Злочинство, ревність, жах —
то наче золоті
Коштовності,
твої чарівливі брелоки,
Що витанцьовують
на твому животі.


Слайд #71
Коханець зморений,
що пригортає милу,
Що кволо хилиться й
зітхає раз у раз,
Нагадує того,
хто сам свою могилу
Вкриває ласками
у свій вмирущий час.


Слайд #72
Немає значення,
чи з пекла ти, чи з раю,
Потворно вибредна,
страхітлива й свята,
Як до безмежностей,
що я про них не знаю,
Але жадаю їх,
відчиниш ти врата!


Слайд #73
Це байдуже, хто ти,
чи Діва, чи Сирена,
Чи Бог, чи Сатана,
чи ніжний Херувим,
Щоб лиш тягар життя,
о владарко натхненна,
Зробила легшим ти,
а всесвіт — менш гидким!


Слайд #74
У двох останніх рядках автор говорить про роль краси у житті людини. Якою б не була природа краси, вона надихає поета, є для нього владаркою натхненною, і найголовніше — робить життя легшим, “а всесвіт — менш гидким!”


Слайд #75
Та найголовніше, що всеосяжна краса, на думку поета, допоможе йому “відчинити врата” “до безмежностей”, зазирнути у заборонене та незвідане.


Слайд #76
Адже Бодлер, як і інші митці та філософи його часу, вважав, що за реальністю, яку бачить людина, існує світ ідей, який вона бачити не може.


Слайд #77
Ось він-то і є справжнім, а видимий, реальний світ — його блідий відбиток. Цей справжній таємничий світ не можна осягнути розумом, але його можна відчути, вгадати інтуїтивно, підсвідомо, — вважав Бодлер.


Слайд #78
Митець повинен стати медіумом, провідником, інструментом цього ідеального світу, адже лише йому може відкритися глибина життя у явищах повсякденності.


Слайд #79
І ці явища у новому мистецтві стають символами.


Слайд #80